Українсько-румунсько-молдавському Єврорегіону «Верхній Прут» 25 років. Євроінтеграційні напрацювання, проблеми та перспективи
23 вересня 2025, 08:30
Єврорегіону «Верхній Прут» виповнилося 25 років. . Угоду про створення цього єврорегіону було підписано 22 вересня 2000 року в м. Ботошань відповідно до ст. 8 базового українсько-румунського Договору від 02.06.1997 і рішень Президентських самітів у Ізмаїлі (1997 р.), Кишинеу (1998 р.) та в Чернівцях (1999 р.).
Єврорегіон «Верхній Прут» замкнув низку таких транскордонних структур, як єврорегіони «Буг», «Карпатський» і «Нижній Дунай» вздовж усього спільного кордону України з нинішніми членами ЄС і НАТО. «Верхній Прут» об’єднує Чернівецьку та Івано-Франківську області України, Сучавський і Ботошанський повіти Румунії та 7 регіональних суб’єктів зони розвитку «Nord» із центром у м. Белць Республіки Молдова. Першим в Україні цей єврорегіон уклав партнерські відносини з Австрійською федеральною землею Карінтія та баварським округом Швабія. Розпорядженням від 14.02.2002 № 59-р Кабінет Міністрів України встановив пілотний статус для «експериментального відпрацювання у межах зазначеного єврорегіону механізмів транскордонного співробітництва як елементів процесу європейської інтеграції і розбудови регіональної політики».
Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС, співпрацює з цим пілотним єврорегіоном, починаючи з проведення першого в Україні виїзного засідання Комітету парламентського співробітництва ЄС – Україна 29.09. 2003 у Чернівцях та безпосередньо на МАПП «Порубне - Сірет». Цьому передувало узгодження підходів транскордонного співробітництва представниками країн Центрально-Східної Європи у Варшаві 11.04.2001, їхнє відображення у Концепції регіональної політики в Україні та визначення Радою ЄС–Україна транскордонного співробітництва у прикордонній та міжтериторіальній формах одним з основних пріоритетів євроінтеграційної співпраці.
У подальшому, означені напрацювання та пріоритетні напрями і проєктні ініціативи єврорегіону, підтримані Світовим банком, стали підґрунтям для базових законодавчо-нормативних актів, починаючи з ініціювання та ухвалення у 2004 році Закону України «Про транскордонне співробітництво». На цих підвалинах були підготовлені перші парламентські слухання та відповідна постанова Верховної Ради України, які стали основою для Методичних рекомендацій щодо координації проєктів транскордонного співробітництва на національному та регіональному рівнях та з використання інформаційних технологій для підтримки проєктів транскордонного співробітництва. Це також включало перспективи утворення Європейських об’єднань територіальної співпраці та застосування геоінформаціних технологій з обміну геопросторовою інформацією між розподіленими базами даних громад, регіонів, національних і міжнародних владних та спеціалізованих секторальних інституцій та організацій громадянського суспільства. Водночас, на базі Єврорегіону «Верхній Прут» опрацьовувались розробки за проєктом концепції Національної стратегії транскордонної кластеризації.
Транскордонні аспекти європейської та євроатлантичної інтеграції постійно перебувають у полі зору Комітету. Цим питанням були присвячені комітетські та парламентські слухання 08.06.2016 і постанова Верховної Ради України, а згодом ініційовані наступні комітетські слухання, обговорення та сучасне оновлення базового Закону (Про міжнародне територіальне співробітництво України).
Особлива увага приділяється відновленню та сучасному розвитку транскордонних транспортних систем, які за рішенням ЄС від 22.12.2023 увійшли до відтвореного історичного сполучення «з варяг у греки» TEN-T коридором «Балтійське море – Чорне море – Егейське море», а також транскордонному розвиту Карпатського регіону із застосуванням геопросторових підходів планування, що втілюється в рамках Карпатської конвенції та спробах ухвалення Стратегії ЄС для Карпатського регіону.
У рамках чинної Стратегії ЄС для Дунайського регіону особливе значення має системність українських ініціатив за усіма її основними пріоритетами, починаючи з ключових транспортних і енергетичних проблем, окреслених Ініціативою Трьох Морів (приєднання України до якої відбулось одночасно з набуттям статусу кандидата до ЄС). Водночас, макрорегіональне співробітництво охоплює значно ширше коло завдань – від науково- освітньої взаємодії до гармонійного розвою транскордонних міжетнічних стосунків, культурних зв’язків і туристично-рекреаційної діяльності та від багаторівневої прикордонної співпраці до загальноєвропейських викликів безпеки в її сучасному розумінні.
Для відновлення і успішності євроінтеграції України принципове значення матимуть відповідність цих процесів Зеленій угоді та стратегічним принципам територіального розвитку ЄС, на чому також зосереджена увага Комітету та напрацювання пілотного Єврорегіону «Верхній Прут».
У доданій презентації — більше інформації.
Єврорегіон «Верхній Прут» замкнув низку таких транскордонних структур, як єврорегіони «Буг», «Карпатський» і «Нижній Дунай» вздовж усього спільного кордону України з нинішніми членами ЄС і НАТО. «Верхній Прут» об’єднує Чернівецьку та Івано-Франківську області України, Сучавський і Ботошанський повіти Румунії та 7 регіональних суб’єктів зони розвитку «Nord» із центром у м. Белць Республіки Молдова. Першим в Україні цей єврорегіон уклав партнерські відносини з Австрійською федеральною землею Карінтія та баварським округом Швабія. Розпорядженням від 14.02.2002 № 59-р Кабінет Міністрів України встановив пілотний статус для «експериментального відпрацювання у межах зазначеного єврорегіону механізмів транскордонного співробітництва як елементів процесу європейської інтеграції і розбудови регіональної політики».
Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС, співпрацює з цим пілотним єврорегіоном, починаючи з проведення першого в Україні виїзного засідання Комітету парламентського співробітництва ЄС – Україна 29.09. 2003 у Чернівцях та безпосередньо на МАПП «Порубне - Сірет». Цьому передувало узгодження підходів транскордонного співробітництва представниками країн Центрально-Східної Європи у Варшаві 11.04.2001, їхнє відображення у Концепції регіональної політики в Україні та визначення Радою ЄС–Україна транскордонного співробітництва у прикордонній та міжтериторіальній формах одним з основних пріоритетів євроінтеграційної співпраці.
У подальшому, означені напрацювання та пріоритетні напрями і проєктні ініціативи єврорегіону, підтримані Світовим банком, стали підґрунтям для базових законодавчо-нормативних актів, починаючи з ініціювання та ухвалення у 2004 році Закону України «Про транскордонне співробітництво». На цих підвалинах були підготовлені перші парламентські слухання та відповідна постанова Верховної Ради України, які стали основою для Методичних рекомендацій щодо координації проєктів транскордонного співробітництва на національному та регіональному рівнях та з використання інформаційних технологій для підтримки проєктів транскордонного співробітництва. Це також включало перспективи утворення Європейських об’єднань територіальної співпраці та застосування геоінформаціних технологій з обміну геопросторовою інформацією між розподіленими базами даних громад, регіонів, національних і міжнародних владних та спеціалізованих секторальних інституцій та організацій громадянського суспільства. Водночас, на базі Єврорегіону «Верхній Прут» опрацьовувались розробки за проєктом концепції Національної стратегії транскордонної кластеризації.
Транскордонні аспекти європейської та євроатлантичної інтеграції постійно перебувають у полі зору Комітету. Цим питанням були присвячені комітетські та парламентські слухання 08.06.2016 і постанова Верховної Ради України, а згодом ініційовані наступні комітетські слухання, обговорення та сучасне оновлення базового Закону (Про міжнародне територіальне співробітництво України).
Особлива увага приділяється відновленню та сучасному розвитку транскордонних транспортних систем, які за рішенням ЄС від 22.12.2023 увійшли до відтвореного історичного сполучення «з варяг у греки» TEN-T коридором «Балтійське море – Чорне море – Егейське море», а також транскордонному розвиту Карпатського регіону із застосуванням геопросторових підходів планування, що втілюється в рамках Карпатської конвенції та спробах ухвалення Стратегії ЄС для Карпатського регіону.
У рамках чинної Стратегії ЄС для Дунайського регіону особливе значення має системність українських ініціатив за усіма її основними пріоритетами, починаючи з ключових транспортних і енергетичних проблем, окреслених Ініціативою Трьох Морів (приєднання України до якої відбулось одночасно з набуттям статусу кандидата до ЄС). Водночас, макрорегіональне співробітництво охоплює значно ширше коло завдань – від науково- освітньої взаємодії до гармонійного розвою транскордонних міжетнічних стосунків, культурних зв’язків і туристично-рекреаційної діяльності та від багаторівневої прикордонної співпраці до загальноєвропейських викликів безпеки в її сучасному розумінні.
Для відновлення і успішності євроінтеграції України принципове значення матимуть відповідність цих процесів Зеленій угоді та стратегічним принципам територіального розвитку ЄС, на чому також зосереджена увага Комітету та напрацювання пілотного Єврорегіону «Верхній Прут».
У доданій презентації — більше інформації.