Відбулося засідання Української частини Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС

У засіданні взяли участь Голова Української частини Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС (далі – ПКА) Вадим Галайчук, перша заступниця Голови Української частини ПКА Іванна Климпуш-Цинцадзе, народні депутати – члени делегації, Генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк, заступник Міністра енергетики з питань євроінтеграції Ярослав Демченков та інші.

Учасники обговорили відносини між Україною та Євросоюзом, зокрема, результати Саміту Україна-ЄС, який у жовтні відбувся у Києві, поточний стан відносин, їхній парламентський вимір, зокрема, стан імплементації Угоди про асоціацію та пріоритетні напрямки реформ в Україні. Також енергетичну безпеку та розбудову надійного енергетичного партнерства з Європейським Союзом.

Голова Української частини ПКА Вадим Галайчук відзначив важливість Саміту Україна-ЄС, який відбувся у жовтні цього року. 

Гендиректорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк поінформувала про те, що за результатами Саміту були визначені спільні позиції в рамках політичної асоціації та інтеграції у внутрішній ринок Євросоюзу. Вона зауважила, що свою оцінку щодо стану виконання Угоди про асоціацію з ЄС Україна уже оприлюднила. Ця оцінка доступна на Євроінтеграційному порталі. Європейська сторона поки не оприлюднила свою оцінку щодо виконання Україною Угоди про асоціацію.

Перша заступниця Голови Української частини ПКА Іванна Климпуш-Цинцадзе поцікавилася, чи розробляє Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції механізм для відстеження регресу у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. «Галочки, поставлені кілька років тому, на даний момент не повністю відповідають справжній ситуації», — зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Гендиректорка Урядового офісу зазначила, що такий механізм варто було б започаткувати після оновлення Додатків до Угоди про асоціацію.

Заступник Міністра енергетики з питань євроінтеграції Ярослав Демченков поінформував учасників засідання про те, що головним завданням для України у сфері енергетики є енергетична безпека та інтеграція у енергетичні ринки Європейського Союзу. Європейський континент, за словами Ярослава Демченкова, сьогодні залежний від поставок енергоносіїв з Росії. У зв’язку з цим, Україна запропонувала певні кроки та інструменти, які б забезпечили безпеку постачання природного газу в частину країн Європейського Союзу: «Україна європейським партнерам запропонувала пільговий транзитний тариф на транспортування газу. Може запропонувати свої газові сховища для формування і зберігання критичного запасу газу для Європейського Союзу». Щодо інтеграції до ENTSO-E — європейської мережі операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 43 оператори у 36 країнах європейського континенту, Я.Демченков заявив, що з технічної точки зору Україна всі умови виконала. Наразі стоїть політичне питання щодо цієї інтеграції.

І.Климпуш-Цинцадзе поцікавилася у заступника Міністра енергетики з питань євроінтеграції коли буде напрацьовано дієвий механізм отримання висновків від Єврокомісії щодо відповідності законопроєктів у сфері енергетики праву ЄС, як цього вимагає Додаток 27 до Угоди про асоціацію. «Якщо ми зараз оновлюємо інші додатки і якщо маємо амбіції отримати якісь зобов’язуючі положення щодо цих додатків від Європейського Союзу — вони так само лишаться декларацією, як і Додаток 27, який понад два роки немає робочого інструменту для отримання висновків від європейської сторони», — зауважила І.Климпуш-Цинцадзе. Я.Демченков повідомив, що наразі технічну допомогу у перекладі законопроєктів у сфері енергетики англійською мовою надає проєкт ЄС Association4U. І ці проєкти зі спеціальної електронної скриньки надсилають на розгляд до Єврокомісії. Терміни розгляду цих законопроєктів не визначені. І.Климпуш-Цинцадзе зауважила, що така схема є принципово неправильно організованою роботою: «Уряд зобов’язаний був внести принаймні прохання до Парламенту виділити окремі кошти на те, щоби ці переклади робили за державний кошт». Це, на думку І.Климпуш-Цинцадзе, звільнило б ресурси проєктів ЄС для надання аналітичної технічної допомоги Україні. «Я думаю, що два роки і чотири місяці достатньо для того, щоби налагодити цей процес з Європейським Союзом з результатом більшим, ніж конкретна електронна скринька із незрозумілими датами, коли вони мають надсилати нам відповіді. Ми як Комітет, напевно, раз на півтора-два місяці надсилаємо на Віцепрем’єрку і на Урядовий офіс переліки законопроєктів, які ми просимо узгодити з Європейською Комісією. Я не думаю, що ми отримали хоча б одну відповідь із висновком Європейської Комісії у відповідь на наші звернення», — додала І.Климпуш-Цинцадзе.

Голова Української частини ПКА Вадим Галайчук зауважив, що питання перекладу актуальне вже тривалий час і потребує вирішення в тому числі і в нормативно-правовому сенсі: «Тут якраз і бачимо одне із завдань Парламенту для того, щоби допомогти Уряду, в тому числі і у виконанні цієї функції». 

У середу, 10 листопада відбудеться ХІІ засідання Парламентського Комітету асоціації Україна-ЄС.