Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у дискусії
на тему «Боротьба за відновлення української державності у 1930-1990 роках
і сучасна російсько-українська війна: закарпатський вимір» Іванна
Климпуш-Цинцадзе зосередилася на уроках, які Україна може засвоїти на
досвіді Карпатської України, щоби не повторювати помилок сьогодні.
«Я б хотіла нагадати про три елементи, які мені видаються важливими з
того, що ми мали би винести з історії творення і короткого існування
Карпатської України», — сказала голова Комітету.
По перше — і в Карпатській Україні, і в нинішній Україні, за словами
Іванни Климпуш-Цинцадзе, роль горизонтальної організованості і наявність
громадських зв’язків відіграють досить серйозну роль: «І якщо ми
дивимося на історію Карпатської України, то хоч і край від окупації це не
врятувало, але ця організованість виокремлювала його в тодішній
Чехословаччині, змушувала з ними рахуватися і надавала додаткової
суб’єктності українцям Закарпаття. На прикладі Карпатської Січі, яка
спершу організовувалася як спортивне, просвітницьке товариство і стала
основою для збройного опору окупантові, ми бачимо самоорганізацію,
існування цих горизонтальних зв’язків як певний стрижень для протидії
агресору».
«По-друге, рішення про незалежність Карпатської України було ухвалене
легітимним, законно обраним представницьким органом. І мені видається, що
ми недооцінюємо важливість створення сильних і потужних інституцій, щоби
держава далі могла функціонувати», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
І третій, болючий елемент, який Україна винесла з тих часів — це відносини
з Угорщиною. «Ні уроки батогом тоталітаризму, ані заохочення благами
вільної Європи не віднадили Угорщину від підходів ревізіонізму. На жаль,
політична культура Угорщини відстала на десятиліття. І найближчим часом ми
не можемо розраховувати на якісь серйозні тенденції до змін. Маємо мати це
на увазі і свою політику вибудовувати, враховуючи цей виклик», —сказала
голова Комітету.