Відбулося спеціальне засідання Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу, на якому обговорили Національну програму адаптації законодавства України до права ЄС, а також подальші кроки щодо посилення співпраці між Урядом та Парламентом для ефективного та своєчасного виконання зобов’язань України на шляху до членства в ЄС. У засіданні взяли участь перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко, віцеспікерка Олена Кондратюк, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, заступник Посла ЄС в Україні Ґедимінас Навіцкас, очільники євроінтеграційних підкомітетів.

Презентуючи Національну програму адаптації законодавства України до права Європейського Союзу, Тарас Качка поінформував, що Європейська Комісія передала Україні 145 вимог (бенчмарок). 38 бенчмарок стосуються першого кластеру “Основи”, до якого, крім судочинства і правоохоронних органів, входять також розділи про публічні закупівлі, статистику і фінансовий контроль. У другому кластері “Вільний рух товарів” 34 бенчмарки; у третьому кластері, де містяться розділи щодо освіти, податків і цифровізації, – 19. “Четвертий кластер, він є найбільш вимогливий, тут в нас транспорт, енергетика, довкілля, як такі ключові теми, і в довкіллі в нас 11 бенчмарок, загалом за цим кластером 26”, – зазначив віцепрем’єр. Водночас, за його словами, завдяки ухваленому попереднього пленарного тижня закону про маркет-каплінг, Україна фактично виконала певні змістовні бенчмарки. “Два законопроєкти, один з яких у першому читанні схвалений вчора по відновлювальних джерелах енергії, це такий редакційного характеру закон, він закриває теж одну з бенчмарок по енергетиці, і залишається лише закон про посилення НКРЕКП, і тоді розділ по енергетиці можна вважати виконаним”, – сказав він. Окрім цього, є 25 бенчмарків за кластером ресурсів, сільського господарства та політики згуртованості, а також в інших сферах.

Тарас Качка наголосив на важливості залучення депутатського корпусу до розглобки урядових законопроєктів на виконання згаданих вимог Єврокомісії: ”Щоб ми могли визначити від профільного комітету депутата або групу депутатів, які займаються відповідним напрямом, щоб вони розуміли, куди йде логіка роботи міністерства над законопроєктом, щоб не було сюрпризів, які потім виходять або в несприйняття, або у відчуття того, що там, наприклад, Уряд записав щось, що не регулюється в ЄС, або щось не дописав, або щось надмірно записав. Це та дискусія, яку ми зараз досить часто бачимо”.  У цьому контексті голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила застереження до інструменту делегування окремих депутатів у робочі групи з ранньої розробки законодавства. На її думку, така практика не може вважатися повноцінним залученням комітету. “Ми не маємо зворотного зв’язку від цих депутатів до комітету. До того ж слід разом з’ясувати, яким чином формується мандат депутата від конкретного комітету, якого делегують у робочу групу,” – пояснила вона.

Проблемним питанням адаптації законодавства до права ЄС залишаються таблиці відповідності. Віцепрем’єр повідомив, що наразі триває робота з профільними міністерствами і проєктом Ukraine2EU, результатом якої має стати належна якість таблиць відповідності. Своєю чергою, голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе звернула увагу на те, що ця проблема прямо пов’язана з досі не впорядкованими перекладами права ЄС.

Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков у відповідь поінформував, що з метою економії коштів Уряд передав функцію перекладів acquis ЄС державній установі “Офіс розвитку експорту”, щоб не створювати нову інституцію “Офіс перекладів”, як планувалося раніше. Зараз установа перебуває на стадії добору працівників. У її структурі передбачено 25 штатних одиниць, які працюватимуть над офіційними перекладами: юристи, лінгвісти, відділ верифікації, термінологічної перевірки тощо. Урядовий Офіс передав “Офісу розвитку експорту” всю наявну базу перекладів, яка була напрацьована раніше із залученням проєктів міжнародної технічної допомоги.

Підбиваючи підсумки засідання, Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на серйозній налаштованості Комітету на конструктивну взаємодію з Кабінетом Міністрів. “Залученість Уряду протягом останнього місяця у взаємодію з Парламентом точно дає свій результат. Із Парламенту намагалися зробити цапа-відбувайла, мовляв, він не працює. Але це розбивається об той факт, що, коли є нормальна взаємодія Уряду і комітетів, політичних сил, – це дає результат. Тому мені хотілося б, щоб це була системна історія… Наша спроможність трансформуватися, показувати прогрес, який буде впливати на якість життя в Україні, дасть нам ті аргументи в перемовинах з ЄС – політичні, бюрократичні, технічні – які можуть дати результат”, – вважає вона.

Водночас голова Комітету не поділяє думки віцепрем’єра щодо термінів вступу України в ЄС: “Хотіла би розділити ваш оптимізм щодо можливості підписання договору про членство України в ЄС у 2027 році, але цей оптимізм можливий лише за умови, що ми будемо рухатися з надзвуковою швидкістю. А ми поки і близько її не маємо”.  Окрім цього, Іванна Климпуш-Цинцадзе звернула увагу на те, що європейська інтеграція не обмежується ухваленням законодавчого акта. “Це лише початок євроінтеграції, за яким ідуть підзаконні акти, структури, процедури, навчання людей… Імплементація – це критичний елемент того, як нас оцінюватимуть”, – підкреслила голова Комітету.

Перший віцеспікер Олександр Корнієнко, своєю чергою, запропонував провести у червні-липні обговорення євроінтеграції у сфері державного управління. На його переконання, Україні слід повністю змінити підхід до підготовки державних службовців, зробивши акцент на євроінтеграції і залучивши допомогу європейських партнерів, про готовність надання якої вони неодноразово заявляли.

Віцеспікерка Олена Кондратюк наголосила на масштабах завдань, які стоять перед  Парламентом у світлі виконання Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС. На її думку, ці завдання потребують фаст-треку – спеціальних процедур підготовки, ініціювання, розгляду і ухвалення євроінтеграційних законопроєктів.

Заступник Посла ЄС в Україні Ґедимінас Навіцкас зазначив, що зараз перед Україною та ЄС стоїть чітке завдання: відкрити всі переговорні кластери, починаючи з першого. “Увага держав-членів та інституцій у Брюсселі величезна. Ми з послом отримуємо безліч повідомлень із запитаннями, чи ухвалила Верховна Рада той чи інший закон. Дехто з нас навіть дивиться прямі трансляції засідань. Це момент істини, коли ви можете продемонструвати рішучу відданість реформам, щоб спонукати Раду ЄС до позитивних рішень”, – заявив він.