Як Україна виконує умови візової лібералізації — Єврокомісія представила 4-й звіт про моніторинг безвізового режиму

Європейська Комісія представила (https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_21_3965) четвертий звіт про моніторинг безвізового режиму ЄС з Албанією, Боснією та Герцеговиною, Чорногорією, Північною Македонією, Сербією, а також Грузією, Молдовою та Україною. У доповіді йдеться про заходи, вжиті переліченими країнами у 2020 році для виконання рекомендацій попереднього — третього звіту Єврокомісії в рамках механізму призупинення безвізових режимів. Для країн, щодо яких безвізовий режим діє менше 7 років (Грузія, Молдова та Україна), звіт також містить більш детальну оцінку заходів, вжитих для забезпечення виконання контрольних показників. ?

Комісарка з внутрішніх справ Ілва Йоханссон зауважила: «Безвізовий режим між ЄС та Західними Балканами, а також країнами Східного партнерства є значним досягненням. Хоча обмеження, пов'язані з пандемією COVID-19, суттєво вплинули на мобільність, безвізові країни Західних Балкан та Східного партнерства мають продовжити та активізувати свої зусилля в управлінні міграцією та наданням притулку, а також у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю».

У звіті висвітлюються сфери, де від кожної країни потрібні конкретні подальші зусилля у різних напрямах. Щодо України зазначається, що у 2020 році вона продовжила впровадження стратегії та відповідного плану дій комплексного управління кордоном на 2019-2025 роки, але лише невелику кількість поставлених цілей було досягнуто.
Україна також продовжує реалізовувати стратегію та план дій щодо міграційної політики на 2018-2021 роки. Регулярно підвищує обізнаність щодо прав шукачів притулку в державних органах та місцевих громадах, шляхом інформаційних кампаній та зустрічей з місцевою владою. Водночас, до нашої країни в Єврокомісії є і зауваження.

Зокрема, вказано, що Польща ідентифікувала громадян України, які мають більше одного законно оформленого закордонного паспорта, іноді зі зміненими особистими даними, які могли б дозволити їм залишатися в ЄС поза обмеженням у 90 днів у будь-який 180-денний період. Щодо безпеки документів зазначено, що Україна видає біометричні паспорти з 2015 року. Останні небіометричні паспорти були видані у 2016 році, а їхнє повне скасування заплановано на 2026 рік, коли добігає кінця термін їхньої дії. Візова політика України не повністю узгоджується зі списком третіх країн, громадяни яких мають візу для короткострокового перебування в ЄС, — йдеться у звіті.

У документі вказують, що у 2020 році кількість українських заявників на міжнародний захист у державах-членах ЄС становила 6020, що на 37% менше, ніж у 2019 році. Рівень надання такого захисту дещо збільшився з 10,2% у 2019 до 11,0% у 2020 році.
Кількість громадян України, які незаконно перетинають кордон ЄС, незначна (93 у 2019 р.
87 у 2020 році). Виявлено, що 50 570 громадян України нелегально перебувають у ЄС (було 41705 у 2019, збільшилось на 21%). Зменшилась кількість відмов у в’їзді громадянам України на 15%, з 66390 у 2019 році до 56 450 у 2020 році.
У 2020 році кількість наказів про повернення, виданих громадянам України, зменшилася на 42% (21 630 у 2020 році проти 37 095 у 2019 році). Кількість ефективних повернень була на 79% меншою, ніж у 2019 (5558 у 2020 році проти 27200 у 2019 році), а коефіцієнт повернення знизився з 73% у 2019 до 26% у 2020 році.

Рекомендації для України

Загалом Україна продовжує виконувати контрольні показники щодо візового режиму, — вказано у звіті. Однак має вжити зусиль для вирішення проблеми необґрунтованих заяв про надання притулку, а також у сфері боротьби з корупцією, відмиванням грошей та запобіганню і боротьбі з організованою злочинністю. Зокрема, треба:
- докладати зусиль щодо зменшення кількості громадян України, які нелегально перебувають у країнах-членах ЄС та подають необґрунтовані заяви про надання притулку;
- скасувати можливість для громадян України мати більше одного дійсного закордонного паспорта; припинити видачу «додаткових» паспортів та скасувати термін дії тих, що були видані;
- підвищити ефективність антикорупційних установ та правоохоронних органів шляхом зосередження основних зусиль у сфері протидії корупції на справах великої корупції;
- ухвалити необхідне законодавство щодо НАБУ, яке усуне правову невизначеність його статусу;
- проводити прозорий, деполітизований та неупереджений відбір керівників НАБУ, САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура), AРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів), а також під час відбору на керівні посади у правоохоронні органи;
- покращити законодавство AРМА щодо управління арештованими активами та ухвалити відповідну національну стратегію відновлення активів;
- створити умови для здійснення НАБУ та іншими відповідними установами автономної діяльності із прослуховування зв’язку;
- підвищити ефективність боротьби з організованою злочинністю та відмиванням грошей;
- забезпечити подальше узгодження візової політики України з вимогами ЄС щодо третіх країн, які потребують візи, зокрема, стосовно тих третіх країн, з боку яких відбувається нерегулярна міграція або ж є ризики для безпеки ЄС.

Загалом, у звіті підсумовано, що всі країни продовжують виконувати вимоги щодо лібералізації візового режиму та досягли прогресу у виконанні рекомендацій минулого року. Також зазначається, що безвізовий рух продовжує приносити позитивні економічні, соціальні та культурні вигоди державам-членам ЄС та країнам-партнерам.