Комітет Верховної Ради України

1 листопада 1993 року набрав чинності Маастрихтський договір. Документ було підпиcано 7 лютого 1992 року. Він став основою для створення Європейського Союзу у його нинішньому вигляді. Маастрихтський договір був результатом складних перемовин та поступових кроків до об'єднання європейських держав у пошуках миру, стабільності та спільного економічного процвітання.

Після Другої світової війни країни Європи прагнули знайти способи для забезпечення тривалого миру. Метою було не лише відновлення зруйнованої економіки, але й уникнення нових військових конфліктів. У 1957 році підписанням Римських договорів було засновано Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом), що заклали основу для подальшої політичної та економічної інтеграції європейських держав. Ідея єдиної Європи стала набирати обертів, і згодом постала потреба нового, більш комплексного підхду до співпраці між державами.

Маастрихтський договір став точкою відліку для створення Європейського Союзу. Він закріпив три головні підвалини ЄС: Європейські співтовариства, спільну зовнішню та безпекову політику, а також співпрацю у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Договір також створив передумови для запровадження єдиної валюти – євро, яка була офіційно введена у 1999 році. Заснування ЄС дало його членам можливість вільно пересуватися та працювати в межах Союзу, спільно вирішувати питання безпеки, захисту прав людини, а також забезпечувати високі екологічні та соціальні стандарти. Євросоюз також став однією з найпотужніших економічних спільнот у світі.

Однак, попри економічну міць, Європейський Союз стикається і з численними викликами: брекзит, міграційна криза, економічні труднощі після пандемії COVID-19.

Найбільшим випробуванням на міцність європейської єдності стала війна Росії проти України, яка поставила під загрозу всю систему європейської безпеки, побудовану після Другої світової війни. Ця війна змусила країни ЄС зміцнити оборонні можливості, посилити співпрацю з НАТО та підтримати Україну в її боротьбі за суверенітет та переосмислити основи своєї зовнішньої політики й політики безпеки.

Європейський Союз відреагував на напад Росії широким спектром рішучих заходів, зокрема дипломатичними, економічними та військовими. Серед ключових кроків: 
1. Фінансова допомога Україні: ЄС та його країни-члени надали мільярди євро допомоги Україні. Ці кошти допомагають країні утримувати економічну стабільність та сприяти відновленню, а також забезпечують підтримку армії.
2. Санкції проти Росії: ЄС наклав на Росію безпрецедентні санкції, обмеживши російський експорт, доступ до європейських фінансових ринків та технологій, а також заморозив активи російських олігархів.
3. Зміцнення європейської оборони: війна в Україні стала каталізатором для переосмислення європейської безпекової політики. Багато країн-членів ЄС, які раніше дотримувалися нейтралітету або мали обмежений військовий потенціал, переглянули свою оборонну стратегію. Наприклад, Німеччина оголосила про значне збільшення витрат на оборону, а Швеція та Фінляндія вирішили приєднатися до НАТО.
4. Енергетична незалежність: до війни Росія була основним постачальником енергоресурсів для багатьох країн ЄС, що створювало залежність від російських нафти та газу. Війна змусила ЄС змінити цей курс і прискорити пошук альтернативних джерел енергії.
5. Гуманітарна підтримка та допомога біженцям: війна спричинила масштабну гуманітарну кризу, і мільйони українців вимушено покинули свої домівки, шукаючи притулку в інших країнах, зокрема в ЄС.

Війна в Україні продемонструвала необхідність посилення Європейського Союзу як самостійного гравця на міжнародній арені. Країни ЄС зрозуміли, що стабільність у Східній Європі є критичною для загальної безпеки континенту, і що байдужість до агресії Росії може створити небезпеку для самого Євросоюзу.

Водночас питання розширення ЄС знову стало актуальним. У червні 2022 року Україні та Молдові був наданий статус кандидатів на вступ до ЄС – крок, що символізує готовність Європи підтримати держави, які прагнуть демократичного розвитку.

Європейський Союз сьогодні охоплює 27 країн-членів і забезпечує високий рівень інтеграції та співпраці. Спільний ринок дозволив збільшити економічну активність, зменшити витрати на торгівлю та створити мільйони робочих місць. ЄС став взірцем для регіональних об’єднань в усьому світі, демонструючи, як країни з різною культурою, мовами та історією можуть співпрацювати заради спільного блага. Водночас війна в Україні стала серйозним випробуванням для Європейського Союзу, який, попри складнощі, показав себе надійним партнером для України.