На цьому голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС наголосила під
час вебінару «Підведення підсумків: стан жінок, миру та безпеки через 22
роки після Резолюції 1325». Двадцять два роки тому ООН підтвердила місце
жінок у встановленні миру та безпеки Резолюцією 1325. Цей документ відомий
також, як «Жінки, мир, безпека». У ньому Рада Безпеки ООН надала
рекомендації, як державам, так і міжнародним організаціям, щодо залучення
жінок до вирішення військових конфліктів. Після цього країни-члени ООН
реалізовували національні заходи для досягнення цілей цього порядку
денного.
Іванна Климпуш-Цинцадзе нагадала, що Україна була першою країною у світі,
яка ухвалила Національний план дій «Жінки, мир, безпека» під час
війни. Жінки, за її словами, є непропорційно більш вразливими у війні.
«Зараз ми маємо мільйони внутрішньо і зовні переміщених осіб. 7 мільйонів
переважно жінок та дітей змушені були виїхати з країни. 11 мільйонів є
внутрішньо переміщеними особами», — сказала голова Комітету.
Водночас, вона наголосила, що українські жінки дають гідну відсіч ворогу:
«20% наших ЗСУ — жінки. Вони служать на передовій так само, як і
чоловіки. Багато жінок пережили жахи російського полону. Багато все ще
залишаються в полоні, і ми не можемо домогтися доступу до них навіть для
міжнародних гуманітарних організацій».
Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що зараз жінки є кістяком гуманітарної
допомоги в Україні: «Ми маємо міцні горизонтальні зв’язки у суспільстві,
громадські ініціативи, в яких жінки грають видатну роль. Жінки не просто
залишаються підприємицями в Україні, вони взяли на себе роль кризових
менеджерок, які переносять свої підприємства із більш небезпечних регіонів
країни у відносно спокійніші. Це допомагає нашій економіці працювати.
Також жінки взяли на себе ролі годувальниць для своїх сімей, коли їхні
чоловіки захищають країну. Вони відіграють велику роль у дипломатії. Ми
маємо жінок-послів у Сполучених Штатах, Канаді, в інших країнах, і в НАТО.
Маємо багато жінок-політикинь, депутаток, які з перших днів війни взяли на
себе міжнародний фронт, коли чоловіки не могли виїхати з країни. Вони,
разом із представницями громадянського суспільства, стали голосами України
на міжнародній арені».
Голова Комітету також поінформувала учасниць вебінару про величезну
кількість злочинів сексуального насильства, вчинених російськими
окупантами проти українських жінок. «Сексуальне насильство, як інструмент
у війні, росія у величезних масштабах застосовує в Україні. Ми маємо
спеціальну комісію в Парламенті України, яка зараз розглядає зафіксовані
випадки сексуального насилля. Це не тільки проти жінок, а й проти
чоловіків та дітей. Наймолодший вік жертви сексуального насилля — 4 роки.
Найстарший 82. Масив злочинів величезний. Понад 45 тисяч відкритих
кримінальних справ за різними воєнними злочинами, вчиненими російськими
окупантами в Україні. Нам потрібно і всередині в Україні, і від наших
партнерів докласти максимальних зусиль, щоб забезпечити перемогу над цим
злом», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, світ має докласти
максимум зусиль, щоби росія була переможена, ослаблена, ізольована та
покарана. І тут є багато роботи як для жінок, так і для чоловіків.
Жінки уже відіграють велику роль у цих процесах. Але, водночас, на думку
голови Комітету, в Україні все ще бракує жінок на високих посадах з
реальним впливом на ухвалення рішень.
Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що міжнародна спільнота має активувати
зусилля, щоби винні в усіх жахливих злочинах, скоєних окупантами в
Україні, були покарані. А влада рф — щоб була покарана за злочин агресії.
«Для цього має бути створений спеціальний трибунал. Цей трибунал має бути
заснований з доброї волі лідерів світу, щоб якнайшвидше притягти до
відповідальності владу рф та безпосередніх злочинців. Це потребує відваги,
політичної волі, але це допоможе закінчити цю війну значно раніше», —
підсумувала голова Комітету.