Комітет Верховної Ради України

Під час засідання члени комітетів заслухали доповіді віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, заступника Керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви та міністра оборони України Андрія Тарана.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС зауважила, що Україну цьогоріч не запросили взяти участь у саміті НАТО, який відбудеться 14 червня у Брюсселі. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що саміт спершу мав відбутися восени цього року. Він передбачав ширший формат залучення і роботи, але був перенесений на літо у зв’язку з відновленням ролі Сполучених Штатів на політичній шахівниці та у НАТО. Відтак, формат саміту було змінено. «Те, що я можу зараз підтвердити, — це буде закритий саміт, у якому не передбачена участь жодного з партнерів, він буде проходити у форматі однієї робочої сесії, і на його розгляд будуть представлені лише ті питання щодо яких є консенсус країн Альяснсу», — повідомила віцепрем’єрка.

Іванна Климпуш-Цинцадзе поцікавилася, чому протягом двох років Україна так і не спромоглася призначити керівника місії України при НАТО. Міністр оборони Андрій Таран заявив, що знайти кандидата, який би був фахівцем у сфері та водночас вільно володів англійською мовою, виявилося складно. А міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що такого фахівця, нарешті, знайшли і він зараз проходить безпекову сертифікацію в Північноатлантичному Альянсі.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС запитала у доповідачів, якою є стратегія влади щодо протидії завершенню будівництва російського газогону Північний потік-2. За словами віцепрем’єрки, українська влада веде системну роботу зі США та Німеччиною у цьому питанні, незважаючи на останнє рішення Сполучених Штатів не запроваджувати санкції проти компанії-оператора «Північного потоку-2».

Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала на важливості налагодження з Єврокомісією механізму узгодження українського законодавства із правом ЄС. Незважаючи на те, що Додаток 27 до Угоди про асоціацію, який передбачає консультації України з Єврокомісією щодо всіх законопроєктів у сфері енергетики, був оновлений ще у 2019 році, такий механізм досі не був напрацьований. За словами віцепрм’єрки, Єврокомісія наразі не готова системно працювати за цим напрямом: «Ми написали кілька звернень різних рівнів щодо початку виконання Європейською комісією своїх зобов’язань щодо оцінки проєктів актів у сфері енергетики відповідно до 27 Додатку. Єврокомісія наразі не готова системно до цього підходити, тому ми вибудували механізм, який передбачає погодження цих проєктів актів за процедурою мовчання». Останній раунд переговорів з цього питання, за словами Ольги Стефанішиної, було проведено під час її візиту до Брюсселя 18-21 травня цього року. Представники Європейської Комісії пообіцяли, що протягом місяця нададуть відповідь, яким буде механізм погодження законопроєктів з Україною.

Учасники засідання звернули увагу на те, що консенсус європейських країн щодо подальших санкцій проти Росії може похитнутися, оскільки в ЄС почали з’являтися заяви навіть на найвищому рівні, щодо того, що санкції проти Росії більше не працюють. Перший заступник голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Григорій Немиря, зокрема, нагадав про заяву президента Франції Еммануеля Макрона минулого тижня, у якій Макрон сказав, що принцип постійного посилення санкцій проти Росії у відповідь на «заморожені» конфлікти більше не працює. Ольга Стефанішина зауважила, що російська пропаганда потужно шириться столицями Європейського Союзу: «Ми бачимо певні наративи, які спонукають деяких європейських політиків налагоджувати бізнес as usual з Російською Федерацією, але, хоч і була така заява президента Франції, вона говорить лише про те, що санкційний механізм має постійно модифікуватися. Ми також говорили під час візиту до Брюсселя, що має бути стратегія щодо Росії, і сьогодні Європейський Парламент її напрацьовує. ЄС має працювати над новим посиленим механізмом санкційного тиску — це і обмеження доступу до системи SWIFT, і запровадження санкцій проти найближчого оточення Путіна. Лише системний підхід у цьому питанні може бути ефективний».

Віцепрем’єрка також поінформувала учасників засідання, що перші переговори щодо оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію Україна-ЄС Уряд планує закінчити до цьогорічного саміту, запланованого на жовтень.