8 липня в Брюсселі відбулася історична подія — віцепрезидент Європейської Комісії Франс Тіммерманс презентував
. Цей документ уже назвали початком нової технологічної революції у Європі. Чому це так, і яка роль у цьому процесі України?
Воднева стратегія ЄС передбачає «декарбонізацію» промисловості,
транспорту, виробництва енергії та її побутового використання. Вона є
невід’ємною частиною
Європейської Зеленої угоди, мета якої до 2050 року перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент. Як у цьому допоможе водень?
На сьогодні на водень припадає менше 1% від поточного споживання
енергії у Європі. Це так званий «сірий» водень, який продукують з
покладів корисних копалин. Собівартість цього виду енергії висока, як і
викиди в повітря, внаслідок його виробництва. Однак є й інші способи
отримувати водень. Наприклад, використовуючи відновлювані технології,
такі як сонячна, вітрова, гідро-, біо-, та геотермальна енергії. Саме
такий — «зелений» водень і має стати енергією майбутнього. У планах ЄС
— найближчого майбутнього, бо вже до 2030 року в ЄС планують створити
станції водневого електролізу потужністю 40 гігават. Це дасть змогу
виробляти до 10 млн тонн чистого водню. А до 2050 рр. водень має стати
головним енергетичним ресурсом у ЄС. Унікальна перевага «зеленого»
водню ще і в тому, що він здатний забезпечити гнучкість в енергетичній
системі, оскільки від'єднує виробництво енергії від використання як у
місці, так і в часі, і може збалансувати попит та пропозицію
електроенергії. Щоб реалізувати свої амбіційні наміри щодо перетворення
Європи на кліматично нейтральний континент, Єврокомісія оголосила про
створення Європейського альянсу чистого водню. Мета цієї — організації
об’єднати лідерів енергетичної галузі, громадянське суспільство,
науковий сектор та Європейський інвестиційний банк, щоб створити
інвестиційну основу для виробництва чистого водню та підтримати перехід
до чистої енергетики в ЄС.
«Якщо ми хочемо стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року,
нам треба трансформувати нашу енергетику з вуглецевих на чисті джерела.
Має бути створена цілковито нова система не тільки виробництва енергії,
а й також її споживання. Діюча енергосистема є пережитком минулого», —
заявив Франс Тіммерманс.
Тепер Європейський Парламент закликає Єврокомісію та країни-члени ЄС
усунути регуляторні бар’єри, які перешкоджають розвитку проєктів з
накопичення чистої енергії, такі як подвійне оподаткування або недоліки
в мережевих кодексах ЄС. Але проблем із цим в ЄС, схоже, не буде. 14
держав-членів ЄС вже включили плани щодо чистого водню у свої
національні політики в галузі енергетики та клімату. А 26 країн
підписали «Водневу ініціативу». Єврокомісія також повинна оцінити
ресурси для модернізації газової інфраструктури для транспортування
водню, оскільки використання природного газу має лише перехідний
характер і має поступово зменшуватися.
Одразу після презентації водневої стратегії в Брюсселі, у МЗС України
повідомили, що Єврокомісія вважає Україну пріоритетним партнером у
розвитку водневої енергетики, враховуючи природні ресурси нашої країни,
взаємопов’язаність інфраструктури з європейською та технологічний
розвиток. Україну заохочують приєднатися до Альянсу чистого водню та
розвивати співпрацю задля виробництва відновлюваної електроенергії та
водню.
Україна не забариться
Провідну роль у виготовленні «зеленого» водню в Україні на себе готова взяти Чернігівщина. Як
повідомляє
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
Чернігівської ОДА, очільник Чернігівщини Андрій Прокопенко звернувся з
листом до т.в.о. Міністра енергетики України Ольги Буславець з
проханням обрати Чернігівську область як пілотну для реалізації
інноваційного проєкту із Будівництва заводу з виробництва біопалива й
енергії із промислових відходів. Місцева компанія «ТММ», нібито, готова
налагодити на Чернігівщині переробку твердих побутових відходів у
синтез-газ з високим вмістом водню. А Міністерство енергетики України
саме розглядає перспективи налагодження німецько-українського
партнерства в напрямі виробництва «зеленого» водню. Німеччина, яка у
липні почала своє головування в Раді ЄС, уже заявила про свої амбіції
стати одним зі світових лідерів у впровадженні H2-технологій у різних
сферах. І для реалізації своїх намірів країна готова інвестувати у нові
компанії та наукові дослідження.
17 липня у Міністерстві закордонних справ повідомили, що Україна і
Німеччина уже провели консультації про взаємодію з питань водневої
енергетики. Сторони домовилися про дослідження щодо можливості
використання газотранспортної системи України для транспортування водню.
«Передбачається, що Німеччина буде одним із найбільших ринків
споживання водневої енергетики, й Україна може стати надійним
постачальником водню до ЄС, зокрема, до Німеччини. Для України це
означає інвестиції в технології, ГТС і прибуток від торгівлі воднем», —
повідомив Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він додав також, що
водень є не тільки економічно важливим для української економіки,
бізнесу, а й політично важливим для Української держави.
За матеріалами:
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_20_1259;
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/SPEECH_20_1310;
https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/hydrogen_strategy.pdf;
https://ec.europa.eu/growth/industry/policy/european-clean-hydrogen-alliance_en;
http://www.cg.gov.ua/index.php?id=394380&tp=page/