Воднева стратегія ЄС передбачає «декарбонізацію» промисловості, транспорту, виробництва енергії та її побутового використання. Вона є невід’ємною частиною Європейської Зеленої угоди, мета якої до 2050 року перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент. Як у цьому допоможе водень?

На сьогодні на водень припадає менше 1% від поточного споживання енергії у Європі. Це так званий «сірий» водень, який продукують з покладів корисних копалин. Собівартість цього виду енергії висока, як і викиди в повітря, внаслідок його виробництва. Однак є й інші способи отримувати водень. Наприклад, використовуючи відновлювані технології, такі як сонячна, вітрова, гідро-, біо-, та геотермальна енергії. Саме такий — «зелений» водень і має стати енергією майбутнього. У планах ЄС — найближчого майбутнього, бо вже до 2030 року в ЄС планують створити станції водневого електролізу потужністю 40 гігават. Це дасть змогу виробляти до 10 млн тонн чистого водню. А до 2050 рр. водень має стати головним енергетичним ресурсом у ЄС. Унікальна перевага «зеленого» водню ще і в тому, що він здатний забезпечити гнучкість в енергетичній системі, оскільки від'єднує виробництво енергії від використання як у місці, так і в часі, і може збалансувати попит та пропозицію електроенергії. Щоб реалізувати свої амбіційні наміри щодо перетворення Європи на кліматично нейтральний континент, Єврокомісія оголосила про створення Європейського альянсу чистого водню. Мета цієї — організації об’єднати лідерів енергетичної галузі, громадянське суспільство, науковий сектор та Європейський інвестиційний банк, щоб створити інвестиційну основу для виробництва чистого водню та підтримати перехід до чистої енергетики в ЄС.

«Якщо ми хочемо стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року, нам треба трансформувати нашу енергетику з вуглецевих на чисті джерела. Має бути створена цілковито нова система не тільки виробництва енергії, а й також її споживання. Діюча енергосистема є пережитком минулого», — заявив Франс Тіммерманс.

Тепер Європейський Парламент закликає Єврокомісію та країни-члени ЄС усунути регуляторні бар’єри, які перешкоджають розвитку проєктів з накопичення чистої енергії, такі як подвійне оподаткування або недоліки в мережевих кодексах ЄС. Але проблем із цим в ЄС, схоже, не буде.  14 держав-членів ЄС вже включили плани щодо чистого водню у свої національні політики в галузі енергетики та клімату. А 26 країн підписали «Водневу ініціативу». Єврокомісія також повинна оцінити ресурси для модернізації газової інфраструктури для транспортування водню, оскільки використання природного газу має лише перехідний характер і має поступово зменшуватися.

Одразу після презентації водневої стратегії в Брюсселі, у МЗС України повідомили, що Єврокомісія вважає Україну пріоритетним партнером у розвитку водневої енергетики, враховуючи природні ресурси нашої країни, взаємопов’язаність інфраструктури з європейською та технологічний розвиток. Україну заохочують приєднатися до Альянсу чистого водню та розвивати співпрацю задля виробництва відновлюваної електроенергії та водню.

Україна не забариться

Провідну роль у виготовленні «зеленого» водню в Україні на себе готова взяти Чернігівщина. Як повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОДА, очільник Чернігівщини Андрій Прокопенко звернувся з листом до т.в.о. Міністра енергетики України Ольги Буславець з проханням обрати Чернігівську область як пілотну для реалізації інноваційного проєкту із Будівництва заводу з виробництва біопалива й енергії із промислових відходів. Місцева компанія «ТММ», нібито, готова налагодити на Чернігівщині переробку твердих побутових відходів у синтез-газ з високим вмістом водню. А Міністерство енергетики України саме розглядає перспективи налагодження німецько-українського партнерства в напрямі виробництва «зеленого» водню. Німеччина, яка у липні почала своє головування в Раді ЄС, уже заявила про свої амбіції стати одним зі світових лідерів у впровадженні H2-технологій у різних сферах. І для реалізації своїх намірів країна готова інвестувати у нові компанії та наукові дослідження.

17 липня у Міністерстві закордонних справ повідомили, що Україна і Німеччина уже провели консультації про взаємодію з питань водневої енергетики. Сторони домовилися про дослідження щодо можливості використання газотранспортної системи України для транспортування водню.
«Передбачається, що Німеччина буде одним із найбільших ринків споживання водневої енергетики, й Україна може стати надійним постачальником водню до ЄС, зокрема, до Німеччини. Для України це означає інвестиції в технології, ГТС і прибуток від торгівлі воднем», — повідомив Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він додав також, що водень є не тільки економічно важливим для української економіки, бізнесу, а й політично важливим для Української держави.


За матеріалами: https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_20_1259; https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/SPEECH_20_1310; https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/hydrogen_strategy.pdf; https://ec.europa.eu/growth/industry/policy/european-clean-hydrogen-alliance_en; http://www.cg.gov.ua/index.php?id=394380&tp=page/