Комітет Верховної Ради України

У нас #НаОпрацюванніКомітету законопроєкт №3796, який передбачає низку законодавчих змін щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються в неволі.

В Україні знущання над тваринами становить склад злочину. Покарання за жорстоке поводження з тваринами передбачене Кримінальним кодексом, зокрема, статтею 299. Окрім цього, з 2006 року в Україні діє Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». Україна — друга після Латвії країна на пострадянському просторі, яка такий закон ухвалила. Він, зокрема, забороняє жорстоке поводження з домашніми, мисливськими, безпритульними, сільськогосподарськими тваринами, а також тваринами, які використовуються при проведенні наукових дослідів, в освітньому процесі і при організації розваг. Але чи достатньо цих законодавчих заходів для справді дієвого захисту і забезпечення гуманного ставлення до тварин?

Автори законопроєкту №3796 зауважують, що, попри наявність законодавчої бази із захисту тварин, в Україні досі не існує чіткого юридичного зв’язку між власником і його твариною. А це, зі свого боку, ускладнює, а іноді просто унеможливлює притягнення до відповідальності винних у знущанні над тваринами.

Новацією законопроєкту є, зокрема, те, що він пропонує створити систему ідентифікації та реєстрації тварин. Це, на думку авторів, дозволить більш ефективно застосовувати норми щодо притягнення до відповідальності власників за недбалість або жорстоке поводження з тваринами, а органам місцевого самоврядування – реалізовувати програми регулювання чисельності безпритульних (бездоглядних) тварин гуманними методами.

До того ж, запровадження системи ідентифікації та реєстрації тварин є зобов’язаннями України за Європейською конвенцією про захист домашніх тварин, яку Україна ратифікувала ще у 2013 році.

Як європейське право захищає тварин?

Стаття 13 розділу II Лісабонського договору констатує: «Тварини — це живі істоти, відтак Європейський Союз та його країни-члени мають повністю дотримуються вимог щодо добробуту тварин».

Євросоюз виступає за добробут тварин понад 40 років і широко визнаний світовим лідером, який має найкращі світові стандарти захисту тварин.

Правила ЄС щодо добробуту тварин відображають п’ять основоположних свобод тварин:

• звільнення від голоду та спраги;
• свобода від дискомфорту;
• звільнення від болю, травм та захворювань; свобода вираження нормальної поведінки; свобода від страху і лиха.

Високі стандарти ЄС також спонукають інші країни, які не є членами Євросоюзу, змінювати своє законодавство у цій сфері і приводити його у відповідність до права ЄС. Здебільшого, це  стосується сільськогосподарських тварин (у господарстві, під час транспортування та забою), а також дикої природи, лабораторних та домашніх тварин.

Що законопроєкт №3796 має змінити у сфері захисту тварин в Україні?

По-перше, законопроєкт пропонує запровадити систему ідентифікації та реєстрації тварин. Це дозволить створити облік безпритульних тварин, а також дасть змогу власникам відшукати своїх улюбленців, якщо вони загубилися.

По-друге, це дозволить більш ефективно застосовувати норми щодо адміністративної чи кримінальної відповідальності людей за жорстоке чи недбале поводження з тваринами.
По-третє, це допоможе краще відстежувати та обліковувати диких тварин, які утримуються у неволі, у тому числі і тварин рідкісних видів.

Окрім цього проєкт №3796 пропонує:

• уніфікувати терміни, привівши їх у відповідність до міжнародних та європейських стандартів;
• чітко розписати компетенцію та сфери відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо питань, пов’язаних із захистом тварин;
• розмежувати притулки для безпритульних тварин та притулки для диких тварин, оскільки вони мають різну специфіку роботи та завдання, а значить, потребують окремого регулювання;
• запровадити реабілітаційні центри та притулки для диких тварин;
• забороняє утримання небезпечних диких тварин у неволі, окрім зоопарків, акватераріумів, реабілітаційних центрів і притулків для тварин;
• пропонує розписати основні принципи утримання диких тварин у неволі та напіввільних умовах, що значно покращить умови утримання та догляду за такими тваринами і дозволить більш ефективно відстежувати і контролювати їхнє утримання.

Ключовим для реалізації згаданих положень, як зазначають автори проєкту, є чіткий розподіл повноважень між органами центральної влади та органами місцевого самоврядування, оскільки різні категорії тварин на сьогодні належать до компетенції різних міністерств і відомств, а отже, вкрай важко ефективно реалізовувати політику, спрямовану на гуманне поводження з тваринами, контролем їхнього благополуччя, що потребує розробку і ухвалення відповідних підзаконних актів, якщо компетенції та повноваження відповідних органів публічної влади чітко не окреслені. Щоб вирішити цю проблему, проєкт пропонує внести зміни не тільки в Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», але і в низку інших законодавчих актів, зокрема, в Закони України «Про ветеринарну медицину», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин». Це, за словами авторів, дасть змогу Україні виконати свої зобов’язання за відповідними міжнародними угодами, привести своє законодавство у відповідність до права ЄС і головне — створити умови для відповідального і гуманного поводження з тваринами.