Комітет з питань інтеграції України до ЄС 19 грудня в рамках парламентського контролю провів засідання щодо заходів, вжитих Урядом України на виконання умов, якими супроводжувалося надання Україні статусу країни-кандидатки на вступ до ЄС.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також представники міністерств відзвітували про стан виконання цих вимог у різних сферах.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що взаємодія у такому форматі допомагає краще зрозуміти виклики та труднощі, з якими стикаються відомства, і працювати над подоланням цих труднощів спільно: «Ми всі працюємо над тим, щоби у стислі кроки і якісно реалізувати ті завдання, які ми для себе окреслили в рамках виконання семи умов, наданих нам Європейською Комісією, Європейською Радою при наданні Україні статусу країни-кандидатки. Ми б хотіли зрозуміти, де перебуває Уряд та інші структури виконавчої влади у виконанні завдань, і яка допомога та підтримка з боку Парламенту була би потрібна, щоби рухатися далі».

Нагадаємо, Європейська Комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата за умови виконання таких кроків:

ухвалення та виконання законодавства про процедуру відбору суддів Конституційного Суду України, яке впроваджує попередній відбір суддів на основі оцінки їхньої доброчесності та професійних навичок, згідно з рекомендаціями Венеційської комісії;

завершення перевірки доброчесності Радою з етики кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та проведення відбору кандидатів для створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, через забезпечення проактивного та ефективного розслідування та формування гідної довіри системи обліку переслідувань та засуджень; завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом затвердження визначеного переможця конкурсу та запуск і завершення процесу відбору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України;

забезпечення відповідності законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (ФАТФ); ухвалення всеосяжного стратегічного плану реформування всього правоохоронного/правозастосовчого сектора як частини ширшого безпекового блоку України;

впровадження антиолігархічного законодавства з метою обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено в юридично грамотний спосіб та має враховувати майбутній висновок Венеційської комісії стосовно відповідного законодавства;

подолання впливу приватних інтересів шляхом ухвалення закону, що приводить законодавство України у відповідність до директиви ЄС щодо аудіовізуальних медіа послуг та наділяє незалежного регулятора медійної сфери відповідними повноваженнями;

завершення реформи правових рамок щодо національних меншин, яка перебуває на етапі підготовки, згідно з рекомендаціями Венеційської комісії, а також ухвалення механізмів її негайного та ефективного впровадження.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що минулого тижня Парламент ухвалив кілька законів на виконання вимог Єврокомісії: «Ті рішення, які були ухвалені Парламентом минулого тижня, це закони про добір суддів Конституційного суду, про національні меншини, закон про медіа — вони розроблялись фактично і готувались з Європейською Комісією і Радою Європи, але після їхнього ухвалення і підписання Президентом вони також офіційно будуть ще раз оцінені, і в березні будемо мати додаткові рекомендації щодо цих законопроєктів, щодо їхньої імплементації».

Стосовно формування органів суддівського самоврядування — після з’їзду суддів є шанс, що Вища Рада правосуддя стане чинною і можна буде починати роботу з формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Також віцепрем’єрка поінформувала, що вже ухвалене рішення, що на початку лютого відбудеться двосторонній саміт Україна-ЄС в Україні: «Це буде такий політичний етап оцінки нашого прогресу щодо кандидатства, і ми очікуємо, що будуть також закріплені певні рішення щодо наших очікувань на кінець року і рекомендацій про початок перемовин».

Щодо проведення конкурсу на посаду директора Національного антикорупційного бюро, який є також однією з вимог європейської сторони, — Ольга Стефанішина зазначила, що цей конкурс триває: «Завершились часові рамки для подачі документів, і до кінця року вже відбудеться тестування кандидатів. Січень - першу половину лютого, я сподіваюсь, Комісія присвятить тому, щоби провести завершальні процедури конкурсу — перевірку доброчесності кандидатів, співбесіди і призначення директора. Тут динаміка теж достатньо непогана».

Щодо так званого закону про олігархів — ще немає комплексної оцінки рекомендацій, які би включали закон і підзаконні акти і можливі необхідні зміни до законодавства.

Ольга Стефанішина зазначила, що 13 грудня було ухвалене рішення про те, що попередня оцінка Європейською Комісією виконання вимог Україною буде проведена навесні: «Ми розраховуємо на березень. Але при цьому регулярний звіт про розширення відбудеться у встановлені терміни — у жовтні 2023 року. Цю оцінку, яка відбудеться у березні, ми використаємо для того, щоби на кінець року виконати всі необхідні кроки».

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС закликала до більш тісної взаємодії Офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції з Комітетом задля більш ефективного виконання євроінтеграційних завдань. «Ми повинні мати ось цю пряму взаємодію, що дозволить нам тоді включати різні інструменти поширення інформації, яка важлива і напрацьована. Це дозволить нам координувати певні напрямки роботи з колегами, інформувати європейські столиці, особливо там, де є проблемні моменти. Ми точно знаємо, що потрібно працювати з різними фракціями, з різними комітетами в різних країнах. Це дозволяє тоді максимально донести свою позицію і отримати підтримку там, де нам найбільше її не вистачає», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.