Іванна Климпуш-Цинцадзе окреслила ключові тенденції у зовнішній політиці України у році, що минає, оцінила роботу відповідальних за позиції України у світі та висловила своє бачення того, якими мають бути зовнішньополітичні пріоритети країни.

Серед ключових проблем голова Комітету вважає відсутність зовнішньополітичного розуміння і спрямування з боку керівництва держави, а також те, що у своїй внутрішній політиці Україна продовжує робити велику кількість кроків, які порушують Угоду про асоціацію з ЄС, міжнародно-правові зобов’язання у сфері європейської інтеграції, зокрема, у сфері тих напрацювань, які стосуються безвізу. «Загроза для користування українцями безвізом все ще залишається після ганебного рішення Конституційного Суду, навіть попри те, що Верховна Рада частково відновила відповідальність за брехню в деклараціях і відновила відповідальність антикорупційних органів за оцінювання і перевірку декларацій», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Послабленням на дипломатичному фронті голова Комітету назвала позицію Банкової, яка відсторонила Міністерство закордонних справ України від вироблення зовнішньої політики. Як наслідок, МЗС перестало бути тим серйозним гравцем, що визначає рух і активність країни на зовнішньополітичній арені. Це, на думку, Іванни Климпуш-Цинцадзе, чітко простежується, зокрема, в переговорному процесі з намаганнями і спробами досягти миру проти агресії Російської Федерації. «Це не може не насторожувати і не засмучувати, бо величезний і серйозний інструмент зовнішньополітичного відомства недовикористаний сьогодні для захисту національних інтересів України», — заявила голова Комітету.

Найбільшим досягненням  Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає те, що Україна в лютому цього року стала партнеркою НАТО з розширеними можливостями. «Це якраз є свідчення того, що коли продовжується політика, розпочата кілька років тому, і коли продовжуються кроки на забезпечення цієї політики, тоді досягається успіху», — наголосила голова Комітету. Вона, водночас, зазначила, що Україна не достатньо використовує можливості, надані їй у рамках цієї програми, не має чіткого розуміння того, якими інструментами, в який спосіб і в якому обсязі вона хотіла б цією програмою користуватися.

Позитивно Іванна Климпуш-Цинцадзе оцінила можливість переглянути Угоду про асоціацію з ЄС у 2021 році, відповідно до положень Угоди. Разом з тим, голова Комітету застерегла Парламент від ініціатив, на кшталт законопроєкту про так звану локалізацію, який руйнує систему публічних закупівель в Україні і суперечить нашим міжнародним зобов’язанням. «Це один з елементів того, що зменшить наші шанси на успішний перегляд Угоди про асоціацію. Тому ми маємо це враховувати і розглядати зовнішню політику як продовження внутрішньої політики», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Великою загрозою для України вона вважає дедалі частіші намагання керівництва держави заковтнути той гачок, який пропонує РФ — перевести Мінські перемовини з формату перемовин між Україною та Росією за участі міжнародних партнерів на формат перемовин України з представниками так званих "ЛНР-ДНР", а насправді, маріонеткових режимів окупаційної влади Кремля на Сході України.

Іванна Климпуш-Цинцадзе підсумувала, що основним запобіжником, який не дає Україні відхилитися від курсу європейської та євроатлантичної інтеграції, є зміни до Конституції, ухвалені Парламентом попереднього скликання у 2019 році.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також сформулювала пріоритети на наступний рік. Головним у зовнішній політиці, на її думку, має стати відсіч російській агресії, залучення до переговірного процесу якомога ширшого кола міжнародних партнерів для тиску на Російську Федерацію, а також рух України до членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.