Іванна Климпуш-Цинцадзе окреслила ключові тенденції у зовнішній політиці
України у році, що минає, оцінила роботу відповідальних за позиції України у
світі та висловила своє бачення того, якими мають бути зовнішньополітичні
пріоритети країни.
Серед ключових проблем голова Комітету вважає відсутність зовнішньополітичного
розуміння і спрямування з боку керівництва держави, а також те, що у своїй
внутрішній політиці Україна продовжує робити велику кількість кроків, які
порушують Угоду про асоціацію з ЄС, міжнародно-правові зобов’язання у сфері
європейської інтеграції, зокрема, у сфері тих напрацювань, які стосуються
безвізу. «Загроза для користування українцями безвізом все ще залишається після
ганебного рішення Конституційного Суду, навіть попри те, що Верховна Рада
частково відновила відповідальність за брехню в деклараціях і відновила
відповідальність антикорупційних органів за оцінювання і перевірку декларацій»,
— заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Послабленням на дипломатичному фронті голова Комітету назвала позицію Банкової,
яка відсторонила Міністерство закордонних справ України від вироблення
зовнішньої політики. Як наслідок, МЗС перестало бути тим серйозним гравцем, що
визначає рух і активність країни на зовнішньополітичній арені. Це, на думку,
Іванни Климпуш-Цинцадзе, чітко простежується, зокрема, в переговорному процесі
з намаганнями і спробами досягти миру проти агресії Російської Федерації. «Це
не може не насторожувати і не засмучувати, бо величезний і серйозний інструмент
зовнішньополітичного відомства недовикористаний сьогодні для захисту
національних інтересів України», — заявила голова Комітету.
Найбільшим досягненням Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає те, що Україна в
лютому цього року стала партнеркою НАТО з розширеними можливостями. «Це якраз є
свідчення того, що коли продовжується політика, розпочата кілька років тому, і
коли продовжуються кроки на забезпечення цієї політики, тоді досягається
успіху», — наголосила голова Комітету. Вона, водночас, зазначила, що Україна не
достатньо використовує можливості, надані їй у рамках цієї програми, не має
чіткого розуміння того, якими інструментами, в який спосіб і в якому обсязі
вона хотіла б цією програмою користуватися.
Позитивно Іванна Климпуш-Цинцадзе оцінила можливість переглянути Угоду про
асоціацію з ЄС у 2021 році, відповідно до положень Угоди. Разом з тим, голова
Комітету застерегла Парламент від ініціатив, на кшталт законопроєкту про так
звану локалізацію, який руйнує систему публічних закупівель в Україні і
суперечить нашим міжнародним зобов’язанням. «Це один з елементів того, що
зменшить наші шанси на успішний перегляд Угоди про асоціацію. Тому ми маємо це
враховувати і розглядати зовнішню політику як продовження внутрішньої
політики», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Великою загрозою для України вона вважає дедалі частіші намагання керівництва
держави заковтнути той гачок, який пропонує РФ — перевести Мінські перемовини з
формату перемовин між Україною та Росією за участі міжнародних партнерів на
формат перемовин України з представниками так званих "ЛНР-ДНР", а
насправді, маріонеткових режимів окупаційної влади Кремля на Сході України.
Іванна Климпуш-Цинцадзе підсумувала, що основним запобіжником, який не дає
Україні відхилитися від курсу європейської та євроатлантичної інтеграції, є
зміни до Конституції, ухвалені Парламентом попереднього скликання у 2019 році.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також сформулювала пріоритети на наступний рік.
Головним у зовнішній політиці, на її думку, має стати відсіч російській
агресії, залучення до переговірного процесу якомога ширшого кола міжнародних
партнерів для тиску на Російську Федерацію, а також рух України до членства в
Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі.