Внутрішні та зовнішні чинники євроінтеграційного регіонального розвитку України
23 грудня 2019, 12:11

Необхідність системного
поєднання; регіонального розвитку з реалізацією інших базових завдань європейської та євроатлантичної інтеграції України визначена постановою Верховної Ради України
від 21.09.2016 № 1537 та розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 № 1100-р «Про реалізацію
експериментального проекту щодо утворення та забезпечення
функціонування
установи «Агенція регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції»
Херсонської
області».
Істотну увагу цьому аспекту було приділено на Всеукраїнській нараді з
актуальних питань формування та реалізації державної регіональної
політики у
Львові 19-20 грудня 2019 р. Дискусію представників центральних і
регіональних
владних структур очолив перший заступник Міністра розвитку громад і
територій
України Дмитро Живицький, який також є Національним координатором
діяльності,
пов’язаної з участю України в Стратегії ЄС для Дунайського регіону
(EUSDR).
Стан розробки
державної та обласних стратегій регіонального розвитку на період до
2027 року,
планів їх втілення у 2021-2023 рр. та стратегічної екологічної оцінки
(СЕО) цих
документів державного планування обговорювався разом з новими
можливостями міжнародної
підтримки проектів у цій сфері, зокрема, Дунайською транснаціональною
програмою
ЄС згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 №1038.
Напрацювання у
сфері європейської та євроатлантичної інтеграції необхідно активніше
використовувати
як при становленні об’єднаних територіальних громад, так і для
наступного формування
субрегіональних округів, у яких ОТГ разом з державними і регіональними
структурами будуть спільно розв’язувати галузево-територіальні
проблеми, використовуючи
можливості державно-приватного партнерства.
Завдання щодо
такого застосування євроінтеграційних механізмів сформульовані у 27
главі V розділу
Угоди про асоціацію України з ЄС
«Сторони (тобто Україна та ЄС і його члени)
- сприяють
взаєморозумінню та
співробітництву у
сфері регіональної політики
щодо методів формування
та реалізації регіональних
політик, зокрема багаторівневого управління та партнерства, з
особливим
наголосом на розвитку відсталих територій та на територіальному
співробітництві,
створюючи канали зв’язку та
активізуючи
обмін інформацією
між
національними, регіональними та місцевими
органами влади,
соціально - економічними утвореннями
та представниками громадянського
суспільства;
- підтримують та
посилюють залучення місцевих та регіональних органів влади до
створення
сприятливої законодавчої бази, підтримки та
нарощування потенціалу розвитку,
а також забезпечення
зміцнення транскордонних та регіональних економічних зв’язків та
ділового партнерства;
- зміцнюють
та
заохочують розвиток
таких
складових як транспорт,
енергетика, комунікаційні мережі, культура, освіта, туризм, охорона
здоров’я та
інших сфер, охоплених цією Угодою, які містять елементи транскордонного
та
регіонального співробітництв, у т.ч. щодо
модернізації, забезпечення
обладнанням та координації
роботи служб надання
допомоги за умов
надзвичайних ситуацій».
У такому контексті,
важливим чинником подальшого втілення означених завдань є
оприлюднений оновленою Єврокомісією 11.12.2019
глобальний підхід ЄС European Green Deal
– Європейська Зелена Угода. Для України
такий поступ також відповідає меті 1.5.2 Національної
програми під егідою Комісії Україна-НАТО.
Амбітні наміри ЄС
передбачають розробку до березня 2020 року необхідної
нормативно-правової та
матеріальної основи на подальший розвиток Стратегії Зеленого зростання,
започаткованої Організацією економічного співробітництва і розвитку ООН
(ОЕСР),
а також реалізації Паризької угоди 2015 року.
Для втілення зазначеного глобального
підходу Економічний Форум у Давосі в 2013 році визнав за необхідне
інвестувати
у Зелену інфраструктуру понад $4 трильйони.
Означене рішення ЄС має
на меті перетворити Європу до
2050 року в перший у світі кліматично-нейтральний континент,
що не може не стосуватись України,
на території якої знаходиться географічний центр цього континенту.
Виходячи з існуючого
стану речей, на нараді у Львові запропоновано завчасно врахувати цю
тенденцію при
формуванні нових територіально-адміністративних округів та їх завдань,
зокрема,
керуючись сучасними принципами басейнового управління.
Системним засобом
залучення регіонів і громад України до
участі у втіленні Зеленої угоди ЄС має стати вищезазначений інструмент
стратегічної екологічної оцінки (СЕО), що наразі вперше застосовується
для
обґрунтування стратегій регіонального розвитку держави і областей
України за
вимогами нового Закону України, відповідної Директиви ЄС
і
Протоколу
ОЕСР.
Звіт
про СЕО та презентація демонструють можливості
виявлення і обґрунтування регіонами пріоритетних потреб і завдань для
їх територіальних
складових з урахуванням зовнішнього оточенням, що є необхідною умовою для залучення відповідних інвестувань і
формування належних умов стимулювання державно-приватного партнерства. Означений підхід також застосовано при
виробленні українських доповнень до Плану дій Стратегії ЄС
для
Дунайського регіону на плановий період ЄС до 2027 року.