Внутрішні та зовнішні чинники євроінтеграційного регіонального розвитку України
23 грудня 2019, 12:11
Необхідність системного
поєднання; регіонального розвитку з реалізацією інших базових завдань європейської та євроатлантичної інтеграції України визначена постановою Верховної Ради України
від 21.09.2016 № 1537 та розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 № 1100-р «Про реалізацію
експериментального проекту щодо утворення та забезпечення
функціонування
установи «Агенція регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції»
Херсонської
області».
Істотну увагу цьому аспекту було приділено на Всеукраїнській нараді з
актуальних питань формування та реалізації державної регіональної
політики у
Львові 19-20 грудня 2019 р. Дискусію представників центральних і
регіональних
владних структур очолив перший заступник Міністра розвитку громад і
територій
України Дмитро Живицький, який також є Національним координатором
діяльності,
пов’язаної з участю України в Стратегії ЄС для Дунайського регіону
(EUSDR).
Стан розробки державної та обласних стратегій регіонального розвитку на період до 2027 року, планів їх втілення у 2021-2023 рр. та стратегічної екологічної оцінки (СЕО) цих документів державного планування обговорювався разом з новими можливостями міжнародної підтримки проектів у цій сфері, зокрема, Дунайською транснаціональною програмою ЄС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 №1038.
Напрацювання у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції необхідно активніше використовувати як при становленні об’єднаних територіальних громад, так і для наступного формування субрегіональних округів, у яких ОТГ разом з державними і регіональними структурами будуть спільно розв’язувати галузево-територіальні проблеми, використовуючи можливості державно-приватного партнерства.
Завдання щодо такого застосування євроінтеграційних механізмів сформульовані у 27 главі V розділу Угоди про асоціацію України з ЄС «Сторони (тобто Україна та ЄС і його члени)
- сприяють взаєморозумінню та співробітництву у сфері регіональної політики щодо методів формування та реалізації регіональних політик, зокрема багаторівневого управління та партнерства, з особливим наголосом на розвитку відсталих територій та на територіальному співробітництві, створюючи канали зв’язку та активізуючи обмін інформацією між національними, регіональними та місцевими органами влади, соціально - економічними утвореннями та представниками громадянського суспільства;
- підтримують та посилюють залучення місцевих та регіональних органів влади до
створення сприятливої законодавчої бази, підтримки та нарощування потенціалу розвитку, а також забезпечення зміцнення транскордонних та регіональних економічних зв’язків та ділового партнерства;
- зміцнюють та заохочують розвиток таких складових як транспорт, енергетика, комунікаційні мережі, культура, освіта, туризм, охорона здоров’я та інших сфер, охоплених цією Угодою, які містять елементи транскордонного та регіонального співробітництв, у т.ч. щодо модернізації, забезпечення обладнанням та координації роботи служб надання допомоги за умов надзвичайних ситуацій».
У такому контексті, важливим чинником подальшого втілення означених завдань є оприлюднений оновленою Єврокомісією 11.12.2019 глобальний підхід ЄС European Green Deal – Європейська Зелена Угода. Для України такий поступ також відповідає меті 1.5.2 Національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО.
Амбітні наміри ЄС передбачають розробку до березня 2020 року необхідної нормативно-правової та матеріальної основи на подальший розвиток Стратегії Зеленого зростання, започаткованої Організацією економічного співробітництва і розвитку ООН (ОЕСР), а також реалізації Паризької угоди 2015 року. Для втілення зазначеного глобального підходу Економічний Форум у Давосі в 2013 році визнав за необхідне інвестувати у Зелену інфраструктуру понад $4 трильйони.
Означене рішення ЄС має на меті перетворити Європу до 2050 року в перший у світі кліматично-нейтральний континент, що не може не стосуватись України, на території якої знаходиться географічний центр цього континенту. Виходячи з існуючого стану речей, на нараді у Львові запропоновано завчасно врахувати цю тенденцію при формуванні нових територіально-адміністративних округів та їх завдань, зокрема, керуючись сучасними принципами басейнового управління.
Системним засобом залучення регіонів і громад України до участі у втіленні Зеленої угоди ЄС має стати вищезазначений інструмент стратегічної екологічної оцінки (СЕО), що наразі вперше застосовується для обґрунтування стратегій регіонального розвитку держави і областей України за вимогами нового Закону України, відповідної Директиви ЄС і Протоколу ОЕСР.
Звіт про СЕО та презентація демонструють можливості виявлення і обґрунтування регіонами пріоритетних потреб і завдань для їх територіальних складових з урахуванням зовнішнього оточенням, що є необхідною умовою для залучення відповідних інвестувань і формування належних умов стимулювання державно-приватного партнерства. Означений підхід також застосовано при виробленні українських доповнень до Плану дій Стратегії ЄС для Дунайського регіону на плановий період ЄС до 2027 року.
Стан розробки державної та обласних стратегій регіонального розвитку на період до 2027 року, планів їх втілення у 2021-2023 рр. та стратегічної екологічної оцінки (СЕО) цих документів державного планування обговорювався разом з новими можливостями міжнародної підтримки проектів у цій сфері, зокрема, Дунайською транснаціональною програмою ЄС згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 №1038.
Напрацювання у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції необхідно активніше використовувати як при становленні об’єднаних територіальних громад, так і для наступного формування субрегіональних округів, у яких ОТГ разом з державними і регіональними структурами будуть спільно розв’язувати галузево-територіальні проблеми, використовуючи можливості державно-приватного партнерства.
Завдання щодо такого застосування євроінтеграційних механізмів сформульовані у 27 главі V розділу Угоди про асоціацію України з ЄС «Сторони (тобто Україна та ЄС і його члени)
- сприяють взаєморозумінню та співробітництву у сфері регіональної політики щодо методів формування та реалізації регіональних політик, зокрема багаторівневого управління та партнерства, з особливим наголосом на розвитку відсталих територій та на територіальному співробітництві, створюючи канали зв’язку та активізуючи обмін інформацією між національними, регіональними та місцевими органами влади, соціально - економічними утвореннями та представниками громадянського суспільства;
- підтримують та посилюють залучення місцевих та регіональних органів влади до
створення сприятливої законодавчої бази, підтримки та нарощування потенціалу розвитку, а також забезпечення зміцнення транскордонних та регіональних економічних зв’язків та ділового партнерства;
- зміцнюють та заохочують розвиток таких складових як транспорт, енергетика, комунікаційні мережі, культура, освіта, туризм, охорона здоров’я та інших сфер, охоплених цією Угодою, які містять елементи транскордонного та регіонального співробітництв, у т.ч. щодо модернізації, забезпечення обладнанням та координації роботи служб надання допомоги за умов надзвичайних ситуацій».
У такому контексті, важливим чинником подальшого втілення означених завдань є оприлюднений оновленою Єврокомісією 11.12.2019 глобальний підхід ЄС European Green Deal – Європейська Зелена Угода. Для України такий поступ також відповідає меті 1.5.2 Національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО.
Амбітні наміри ЄС передбачають розробку до березня 2020 року необхідної нормативно-правової та матеріальної основи на подальший розвиток Стратегії Зеленого зростання, започаткованої Організацією економічного співробітництва і розвитку ООН (ОЕСР), а також реалізації Паризької угоди 2015 року. Для втілення зазначеного глобального підходу Економічний Форум у Давосі в 2013 році визнав за необхідне інвестувати у Зелену інфраструктуру понад $4 трильйони.
Означене рішення ЄС має на меті перетворити Європу до 2050 року в перший у світі кліматично-нейтральний континент, що не може не стосуватись України, на території якої знаходиться географічний центр цього континенту. Виходячи з існуючого стану речей, на нараді у Львові запропоновано завчасно врахувати цю тенденцію при формуванні нових територіально-адміністративних округів та їх завдань, зокрема, керуючись сучасними принципами басейнового управління.
Системним засобом залучення регіонів і громад України до участі у втіленні Зеленої угоди ЄС має стати вищезазначений інструмент стратегічної екологічної оцінки (СЕО), що наразі вперше застосовується для обґрунтування стратегій регіонального розвитку держави і областей України за вимогами нового Закону України, відповідної Директиви ЄС і Протоколу ОЕСР.
Звіт про СЕО та презентація демонструють можливості виявлення і обґрунтування регіонами пріоритетних потреб і завдань для їх територіальних складових з урахуванням зовнішнього оточенням, що є необхідною умовою для залучення відповідних інвестувань і формування належних умов стимулювання державно-приватного партнерства. Означений підхід також застосовано при виробленні українських доповнень до Плану дій Стратегії ЄС для Дунайського регіону на плановий період ЄС до 2027 року.