Відбувся тренінг «Особливості зобов’язань України в частині створення ЗВТ з ЄС»
17 жовтня 2017, 17:15
Україна намагається досягти кращих
домовленостей у переговорах з Європейським союзом з питань відкриття
ринків, збільшення квот для нашої продукції. Водночас, шанси досягнення
цих домовленостей були би кращими, якби українська сторона могла би
продемонструвати більший прогрес у виконанні Угоди про асоціацію. Про
це йшлося під час тренінгу «Особливості зобов’язань України в частині
створення ЗВТ з ЄС», який відбувся у Комітеті ВР з питань європейської
інтеграції 12 жовтня за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
Експерти зазначали, що Угода про асоціацію не передбачає санкцій з боку європейських партнерів до України, але ЄС може провадити протекціоністську політику, використовувати у якості важелів впливу певні бонуси, в тому числі й щодо лібералізації торгівлі. Тому українські переговорники повинні мати серйозні аргументи у відстоюванні наших позицій, і ці аргументи мають ґрунтуватися на цілком конкретних досягненнях у виконанні Угоди. Причому, йдеться не лише про адаптацію вітчизняного законодавства до стандартів на норм ЄС, але й впровадження та застосування їх на практиці – такі конкретні кроки перебувають у фокусі уваги місій Євросоюзу.
Розробники законопроектів нерідко стверджують, що той чи інший документ є євроінтеграційним, але експертний аналіз доводить – це не так. Проблема в тому, що заяви авторів тої чи іншої законодавчої новації носять декларативний характер, не містять посилань на акти права ЄС ні в самому законопроекті, ні в супровідних документах до нього. Визначити, чи відповідає законопроект праву ЄС можна лише тоді, коли проведено ґрунтовний аналіз, з порівнянням норм права і їх імплементації до українського законодавства, тобто експерт повинен це зробити самостійно, замість розробника, таким є на сьогодні реалії.
Також автори законопроектів іноді зазначають, що їх ініціативи спрямовані на виконання зобов’язань у сфері євроінтеграції, проте не уточнюють, яких саме. Ще одна розповсюджена суттєва помилка – законопроект впроваджує ту чи іншу Директиву ЄС, чи її норму не повністю, вибірково.
Експерти зазначали, що Угода про асоціацію не передбачає санкцій з боку європейських партнерів до України, але ЄС може провадити протекціоністську політику, використовувати у якості важелів впливу певні бонуси, в тому числі й щодо лібералізації торгівлі. Тому українські переговорники повинні мати серйозні аргументи у відстоюванні наших позицій, і ці аргументи мають ґрунтуватися на цілком конкретних досягненнях у виконанні Угоди. Причому, йдеться не лише про адаптацію вітчизняного законодавства до стандартів на норм ЄС, але й впровадження та застосування їх на практиці – такі конкретні кроки перебувають у фокусі уваги місій Євросоюзу.
Розробники законопроектів нерідко стверджують, що той чи інший документ є євроінтеграційним, але експертний аналіз доводить – це не так. Проблема в тому, що заяви авторів тої чи іншої законодавчої новації носять декларативний характер, не містять посилань на акти права ЄС ні в самому законопроекті, ні в супровідних документах до нього. Визначити, чи відповідає законопроект праву ЄС можна лише тоді, коли проведено ґрунтовний аналіз, з порівнянням норм права і їх імплементації до українського законодавства, тобто експерт повинен це зробити самостійно, замість розробника, таким є на сьогодні реалії.
Також автори законопроектів іноді зазначають, що їх ініціативи спрямовані на виконання зобов’язань у сфері євроінтеграції, проте не уточнюють, яких саме. Ще одна розповсюджена суттєва помилка – законопроект впроваджує ту чи іншу Директиву ЄС, чи її норму не повністю, вибірково.