15 квітня відбулося спільне засідання Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС та Комітету з питань екологічної політики та природокористування. Під час засідання учасники заслухати представників відповідальних органів виконавчої та місцевої влади щодо доручень, ухвалених комітетами за результатами спільного виїзного 7–8 листопада 2025 року у Закарпатській області. Метою виїзного засідання було вивчення ситуації довкола будівництва вітрових електростанцій у гірських районах Закарпаття, дотримання вимог екологічного законодавства та міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. 

У нинішньому засіданні взяли участь народні депутати України, представники Уряду та центральних органів виконавчої влади, зокрема Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка; заступники міністрів економіки; довкілля та сільського господарства України; енергетики; розвитку громад та територій України, а також керівництво Державної інспекції архітектури та містобудування України та Держекологічної інспекції. До обговорення долучилися представники Закарпатської облдержадміністрації, територіальних громад, а також громадських організацій та експертного середовища, зокрема природоохоронних ініціатив, аналітичних центрів та екологічних організацій.

Під час засідання народні депутати заслухали інформацію центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо:
•    виявлення екологічних ризиків будівництва вітропарків у субальпійській зоні Українських Карпат та альтернативних варіантів їхнього розміщення;
•    застосування процедур оцінки впливу на довкілля у високогір’ї Карпат;
•    інвентаризації інвестиційних проєктів у сфері відновлюваної енергетики;
•    правового статусу фундаменту як складової об’єкта будівництва;
•    можливості скасування мораторію на проведення державного екологічного контролю;
•    залучення громадськості до обговорення містобудівної документації на місцевому рівні.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що порушені питання мають принципове значення, бо є на перетині ключових пріоритетів державної політики — розвитку зеленої енергетики, а також виконання євроінтеграційних зобов’язань. “Ми розуміємо, що досить часто це складно узгодити. Ми бачимо, як, на жаль, буквально днями Прем’єр-міністерка сказала, що екологічні норми дуже сильно затягують рішення стосовно енергетичного розвитку, і вони розглядають варіанти скасування деяких норм. Мене дуже цікавить, як це взагалі може співставлятися з нашими євроінтеграційними зобов’язаннями”, — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона додала, що Карпатський регіон є унікальним. Всього 4% території України належать до цього регіону. “Я думаю, що ми всі зацікавлені в тому, щоби максимально його зберегти на основі довіри як інвесторів, так і наших європейських партнерів. І для нас, як Комітету, важливо виконання наших євоінтеграційних зобов’язань, щоби ніхто не зміг звинуватити нас у тому, що ми однією ногою ідемо вперед до Європейського Союзу, наполягаємо на тому, щоби нас брали якомога швидше, наполягаємо на якихось пришвидшених процедурах, а одночасно скасовуємо ті речі, які вже були зараховані Україні, як виконані”, — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко наголосив, що для екологічного Комітету найголовнішими є питання екологічних ризиків будівництва вітропарків у субальпійській зоні українських Карпат, питання належних процедур оцінки впливу на довкілля в Карпатах і питання належного, державного екологічного контролю. “І в черговий раз ми будемо піднімати, сподіваюсь, спільними зусиллями питання скасування мораторію на проведення планових та позапланових заходів державного екологічного контролю. Наш Комітет наполягає на тому, щоби будь-яка господарська діяльність на території як природно-заповідного фонду, лісового фонду, так і на території Карпат здійснювалася виключного у відповідності із законодавством України, виключно у відповідності з нашими євроінтеграційними прагненнями і тими зобов’язаннями, які ми вже взяли на себе в рамках перемовин з Європейським Союзом”, — сказав Олег Бондаренко. 

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зазначив, що в Уряду — прикладний аспект у питаннях розвитку енергетики і захисту довкілля: “Я думаю, що тут за останній час від Уряду і від міністерств надійшло достатньо багато інформації, яка дозволяє далі продовжувати роботу зі заходження певного балансу”. Віцепрем’єр додав, що від України, окрім формального впровадження норм і правил, вимагається також розуміти фактичний статус земель. “Це окрема бенчмарка по Смарагдовій мережі, по Програмі “Natura 2000”, щоб ми могли мати відповідне чітке рішення щодо визначення меж цих територій. Також у цьому процесі ми повинні врахувати потреби відбудови і реагування на ті виклики, які є у нас в енергетиці”, — сказав Тарас Качка. 

Оксана Станкевич-Волосянчук, експертка Громадської організації «Екосфера» наполягла, що питання має вирішуватися комплексно і стратегічно і відповідь від влади має бути конкретна і чітка — чи можна розвивати вітроенергетику на таких чутливих екосистемах, як субальпійська зона.

За результатами обговорення Комітети взяли час, щоб опрацювати надану органами виконавчої влади інформацію, рекомендації від громадянського суспільства та згодом ухвалити фінальне рішення. 

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що вкрай важливим результатом роботи Комітетів є отримання чіткого висновку від Мінрозвитку щодо того, що виокремлення фундаменту, як самостійної споруди не відповідає вимогам ДБН та законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відтак, 
штучне виокремлення фундаменту як самостійного об’єкта будівництва, що раніше використовувалося для обходу вимог законодавства, буде усунуте.  “Я не дуже розумію, чому для того, щоб це усвідомити, була потрібна окрема позиція міністерства. Тому сподіваюся, що у ДІАМу (Державної інспекції архітектури та містобудування України) будуть спроможності надати аргументовані пояснення, чому раніше використовувася інший підхід, і якщо це було всупереч закону, нормам і політиці, всупереч процедурам, — то хтось понесе відповідальність за ті порушення, які були вже здійснені.

Також Комітети озвучили, що рекомендуватимуть Закарпатській обладержадміністрації та Закарпатській облраді провести координаційну нараду за участі громадськості для вдосконалення залучення громадського та експертного середовища до обговорення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні та про вжиті заходи у термін до 30 травня 2026 року надати інформацію Комітету з питань інтеграції України до ЄС та Комітету з питань екологічної політики та природокористування. “Практика попередніх обговорень в Закарпатській області говорить про те, що досить пізно і тихо оприлюднювалися дані стосовно тих чи інших документів і громадське обговорення відбувалося абсолютно формально, не маючи того, якщо хочете, європейського компоненту, який передбачає залучення і серйозне врахування позиції усіх стейкхолдерів, а не тільки окремих”, — сказала голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС. 

Вона також відзначила важливість того, що міністерство економіки довкілля і сільського господарства готує комплексний огляд щодо планів відновлювальної енергетики та їхнього розміщення на теренах України. Вона висловила сподівання, що це відбуватиметься із дотриманням чинного законодавства України та євроінтегреційних зобов'язань.