
27 лютого Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу провів позачергове засідання, присвячене оцінці прогресу України на поточному етапі переговорів щодо вступу до ЄС.
Участь у засіданні взяли: віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка; пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова; Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко; представники уряду; представники судової гілки влади; члени Комітету з питань інтеграції України до ЄС; голови підкомітетів ВР з питань європейської інтеграції; Посол Республіки Кіпр та Тимчасово повірений у справах Посольства Ірландії — Кіпр наразі здійснює головування в Раді Європейського Союзу, а Ірландія перебере цю естафету у другій половині року; а також представники громадянського суспільства і медіа.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що сьогодні Україна перебуває в особливому періоді євроінтеграційних можливостей. Тому важливо розуміти правові та процедурні наслідки рішень і заходів, після неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у справах Європи, що відбулася 11 грудня 2025 року у Львові, а також положень спільної заяви, ухваленої за її підсумками. “Нам важливо з’ясувати, як уряд бачить, пріоритизацію тих десяти завдань, які були погоджені між віцепрем’єром Качкою та єврокомісаркою Кос у Львові, як вони співвідносяться з іншими завданнями — з підготовкою Національної програми адаптації права Європейського Союзу, як вони співвідносяться з завданнями, які ми отримали в рамках пакету розширення, в рамках звіту про розширення”, — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка поінформував, що Україна зараз перебуває у практичній частині переговорів. “Ми отримали від Європейського Союзу бенчмарки за трьома кластерами — першим, другим і шостим. Це сталося в грудні, очікуємо також зараз, вже майже фіналізовані бенчмарки по інших трьох кластерах — третьому, четвертому і п’ятому. Можливо, найближчими днями отримаємо і їх”, — сказав віцепрем’єр. За його словами, це означає, що попри блокування формального голосування про відкриття кластерів, Україна уже отримала перелік конкретних критеріїв, за якими її оцінюватиме Європейська комісія. Тобто переговорний процес перейшов у практичну фазу виконання вимог і звітування за ними.

Пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова зауважила, що, на відміну від попередніх хвиль розширення, коли країна-кандидат виконувала умови, а ЄС надавав членство, а у випадку з Україною є глибоке розуміння, що йдеться про взаємну вигоду і пошук шляхів, як оптимізувати процес вступу. За її словами, наразі постає потреба перегляду самої методології розширення, з тим, щоби зробити її більш відповідною до сучасних умов — швидшого темпу життя, війни та нових викликів, з якими стикається ЄС. Катаріна Матернова також торкнулася питань верховенства права та боротьби з корупцією в Україні. Вона зазначила, що довгострокові, інституційні зміни вже відбулися. “Є кілька сфер, де роботу потрібно продовжувати, але вони не є драматично складними і вимагають політичної волі — запропонувати ці реформи і здійснити їх. Я дуже сподіваюся, що це буде зроблено”, — сказала пані посол.
Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко наголосив, що парламент і уряд ведуть системну роботу в межах євроінтеграційного порядку денного — як на рівні законодавства, так і через консультації з секторами, громадянським суспільством і місцевим самоврядуванням. Він відзначив важливість постійного зворотного зв’язку з Брюсселем та чіткого розуміння орієнтирів і передумов для подальшого просування в переговорному процесі.

Велику увагу під час засідання приділили обговоренню реформ у контексті переговорів про вступ до ЄС. Тарас Качка наголосив, що після завершення скринінгу та отримання конкретних критеріїв Україна має перелік вимог ЄС, які необхідно виконати повністю. За його словами, йдеться не про визначення окремих «пріоритетних» реформ, а про комплексне виконання всіх зобов’язань, передбачених переговорною рамкою і дорожніми картами.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що Україна має чесно та об’єктивно оцінювати свій прогрес на шляху до Європейського Союзу. “Заявлена ціль — повноцінне членство у 2027 році — потребує дуже чіткої відповіді на запитання про її реалістичність. Бо темп нашого руху, принаймні за останні півроку, точно бажає кращого і не відповідає рівню заявлених амбіцій», — зазначила вона. Голова Комітету наполягла, що про євроінтеграцію потрібно чесно говорити із суспільством: “За умови реального рішення країн Європейського Союзу йдеться про обмежене заякорення України в незворотності процесу вступу з одночасною пріоритезацією вимог до України. Про це треба чесно говорити і працювати над тим, щоби нам це вдалося”.

Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала учасникам засідання за конструктивну дискусію та роз’яснення, які дали чіткіше розуміння подальших кроків. За результатами обговорення запропонували ініціювати у квітні спеціальне засідання Комітету з представленням Урядом Національної програми адаптації законодавства до права ЄС, а також повернутися до більш структурованого та регулярного звітування уряду. Крім того, Комітет планує направити узагальнену інформацію профільним парламентським комітетам для ширшого інформування та координації роботи.
Участь у засіданні взяли: віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка; пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова; Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко; представники уряду; представники судової гілки влади; члени Комітету з питань інтеграції України до ЄС; голови підкомітетів ВР з питань європейської інтеграції; Посол Республіки Кіпр та Тимчасово повірений у справах Посольства Ірландії — Кіпр наразі здійснює головування в Раді Європейського Союзу, а Ірландія перебере цю естафету у другій половині року; а також представники громадянського суспільства і медіа.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що сьогодні Україна перебуває в особливому періоді євроінтеграційних можливостей. Тому важливо розуміти правові та процедурні наслідки рішень і заходів, після неформальної зустрічі міністрів країн ЄС у справах Європи, що відбулася 11 грудня 2025 року у Львові, а також положень спільної заяви, ухваленої за її підсумками. “Нам важливо з’ясувати, як уряд бачить, пріоритизацію тих десяти завдань, які були погоджені між віцепрем’єром Качкою та єврокомісаркою Кос у Львові, як вони співвідносяться з іншими завданнями — з підготовкою Національної програми адаптації права Європейського Союзу, як вони співвідносяться з завданнями, які ми отримали в рамках пакету розширення, в рамках звіту про розширення”, — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка поінформував, що Україна зараз перебуває у практичній частині переговорів. “Ми отримали від Європейського Союзу бенчмарки за трьома кластерами — першим, другим і шостим. Це сталося в грудні, очікуємо також зараз, вже майже фіналізовані бенчмарки по інших трьох кластерах — третьому, четвертому і п’ятому. Можливо, найближчими днями отримаємо і їх”, — сказав віцепрем’єр. За його словами, це означає, що попри блокування формального голосування про відкриття кластерів, Україна уже отримала перелік конкретних критеріїв, за якими її оцінюватиме Європейська комісія. Тобто переговорний процес перейшов у практичну фазу виконання вимог і звітування за ними.

Пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова зауважила, що, на відміну від попередніх хвиль розширення, коли країна-кандидат виконувала умови, а ЄС надавав членство, а у випадку з Україною є глибоке розуміння, що йдеться про взаємну вигоду і пошук шляхів, як оптимізувати процес вступу. За її словами, наразі постає потреба перегляду самої методології розширення, з тим, щоби зробити її більш відповідною до сучасних умов — швидшого темпу життя, війни та нових викликів, з якими стикається ЄС. Катаріна Матернова також торкнулася питань верховенства права та боротьби з корупцією в Україні. Вона зазначила, що довгострокові, інституційні зміни вже відбулися. “Є кілька сфер, де роботу потрібно продовжувати, але вони не є драматично складними і вимагають політичної волі — запропонувати ці реформи і здійснити їх. Я дуже сподіваюся, що це буде зроблено”, — сказала пані посол.
Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко наголосив, що парламент і уряд ведуть системну роботу в межах євроінтеграційного порядку денного — як на рівні законодавства, так і через консультації з секторами, громадянським суспільством і місцевим самоврядуванням. Він відзначив важливість постійного зворотного зв’язку з Брюсселем та чіткого розуміння орієнтирів і передумов для подальшого просування в переговорному процесі.

Велику увагу під час засідання приділили обговоренню реформ у контексті переговорів про вступ до ЄС. Тарас Качка наголосив, що після завершення скринінгу та отримання конкретних критеріїв Україна має перелік вимог ЄС, які необхідно виконати повністю. За його словами, йдеться не про визначення окремих «пріоритетних» реформ, а про комплексне виконання всіх зобов’язань, передбачених переговорною рамкою і дорожніми картами.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що Україна має чесно та об’єктивно оцінювати свій прогрес на шляху до Європейського Союзу. “Заявлена ціль — повноцінне членство у 2027 році — потребує дуже чіткої відповіді на запитання про її реалістичність. Бо темп нашого руху, принаймні за останні півроку, точно бажає кращого і не відповідає рівню заявлених амбіцій», — зазначила вона. Голова Комітету наполягла, що про євроінтеграцію потрібно чесно говорити із суспільством: “За умови реального рішення країн Європейського Союзу йдеться про обмежене заякорення України в незворотності процесу вступу з одночасною пріоритезацією вимог до України. Про це треба чесно говорити і працювати над тим, щоби нам це вдалося”.

Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала учасникам засідання за конструктивну дискусію та роз’яснення, які дали чіткіше розуміння подальших кроків. За результатами обговорення запропонували ініціювати у квітні спеціальне засідання Комітету з представленням Урядом Національної програми адаптації законодавства до права ЄС, а також повернутися до більш структурованого та регулярного звітування уряду. Крім того, Комітет планує направити узагальнену інформацію профільним парламентським комітетам для ширшого інформування та координації роботи.
Ще за розділом
“Новини”
27 лютого 2026 17:15
26 лютого 2026 12:33
26 лютого 2026 12:32
26 лютого 2026 12:31
26 лютого 2026 12:30
25 лютого 2026 10:31
24 лютого 2026 08:45
23 лютого 2026 16:15
23 лютого 2026 09:15
20 лютого 2026 09:15