Комітет Верховної Ради України

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на цьому під час лекції для учасників Молодіжної моделі ПА НАТО. Лекція була присвячена впливу роботи Комітету на пришвидшення процесів вступу до ЄС та НАТО.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що інтеграція до ЄС та НАТО — це не просто про правила і процедури, які Україна мала б перейняти від країн-членів Євросоюзу чи підходів та принципів країн-членів Північноатлантичного Альянсу. Це також про фундаментальну трансформацію України і залученість до цієї трансформації усього суспільства, на всіх щаблях — від владних до громадянських. «Це непростий шлях, який у нашому випадку ще й випало реалізовувати під час кривавої війни, яка триває вже одинадцятий рік», — сказала голова Комітету.

Вона зауважила, що роль Верховної Ради загалом і Комітету з питань інтеграції України до ЄС зокрема, у цьому процесі є надзвичайно важливою. Парламент, за її словами, — основний законодавчий орган, який має формувати рамки, в яких далі буде рухатися країна. Водночас, роль структурування процесів під час європейської та євроатлантичної інтеграції все ж належить урядові, який має запропонувати алгоритм реалізації тих чи інших завдань.

На Комітет з питань інтеграції України до ЄС, за словами його голови, покладена політично-технократична роль з оцінки українського законодавства під час його ухвалення на відповідність праву ЄС. «Ми з вами маємо розуміти, що десь відсотків на 70-80 завдання, які стоять перед нами у царині політичної трансформації, рефом в царині верховенства права, дотримання демократичних прав і свобод, — це всі ті речі, які сповідуються як в Європейському Союзі, так і в Альянсі. Тому наше ухвалення законодавства в Україні, відповідно до норм Європейського Союзу, воно щодня наближає нас і до стандартів, і до членства в НАТО», — сказала голова Комітету.

На сьогодні, за її словами, Комітет має кілька основних функцій. Це аналіз законодавства на відповідність праву ЄС та і на відповідність міжнародним зобов’язанням України, реалізація парламентського контролю, а також міжпарламентська співпраця. У контексті міжпарламентської співпраці є кілька інструментів, якими послуговується Комітет з питань інтеграції України до ЄС у взаємодії з іноземними колегами. Комітет є відповідальним за діяльність постійної делегації Верховної Ради у складі Парламентського Комітету Асоціації Україна-ЄС (ПКА). Ця робота передбачає взаємодію з депутатами Європарламенту і досить часто результатом цієї роботи є основа для просування важливого для України порядку денного. Також — участь у Парламентській асоціації Євронест. Із набуттям кандидатського статусу, Україна стала постійним членом ще одного міжпарламентського форуму COSAC – конференції Голів Комітетів у європейських справах держав-членів Євросоюзу. Важливий форум для просування українських інтересів серед парламентарів держав-членів формату. Ще одним важливим майданчиком, де представлена Україна, є COSAP — Конференція парламентських комітетів з питань євроінтеграції/у справах держав-учасниць процесу стабілізації та асоціації в Південно-Східній Європі. Участь у цьому форумі, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, корисна ще й тому, що деякі держави-учасниці вже є членами НАТО. Відтак, співпраця у цьому форматі допомагає просувати євроатлантичні інтереси України. Також важливою є участь українських делегацій у Міжпарламентській раді Україна-НАТО та в Парламенській асамблеї НАТО. «ПА НАТО — була першою асамблеєю, яка позбулася присутності у своїй роботі делегації РФ. Для нас було важливо, що українська команда в кінці 14-го року почала брати активну участь у формуванні звітів, надавати свої пропозиції і формувати політичний порядок денний, просувати важливі для нас речі у взаємодії з країнами-членами НАТО», — сказала голова Комітету. Вона зазначила, що досі ПА НАТО складалася з 8-ми членів і заступників. Зараз вона може бути збільшена до 12 членів. Саме 12 членів у цій організації матиме Україна, коли приєднається до НАТО. Тому Україна зможе використати це збільшення, як нагоду ще ефективніше просувати свої інтереси», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Також під час дискусії з учасниками лекції голова Комітету торкнулася і перешкод вступу до Альянсу. «Якби Україна не тільки максимально голосно декларувала, що хоче, а й дуже ретельно, відповідально і чесно виконувала свою домашню роботу — у нас би було менше проблем зі скептиками, які використовують ситуацію, щоби в той чи інший момент сказати, що Україна, мовляв, не готова», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, відповідно до рішення Вільнюського саміту, Україна не має необхідності мати План дій щодо членства в НАТО для вступу в Альянс. Де-факто, ця функція покладена на Річну національну програму співробітництва України з НАТО. «РНП Уряд затвердив у кінці грудня, минулого року. Зараз ми з вами в кінці травня, цього року. Я не бачила жодного проєкту закону від Уряду, який би був внесений до Верховної Ради України на виконання Річної національної програми. Ми не тільки маємо вимагати — ми маємо дивитися на себе чесно в дзеркало з точки зору трансформації країни», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Голова Комітету також зазначила, що під прикриттям воєнного стану в Україні є багато обмежень собод. «Маємо дуже серйозні обмеження демократичних свобод, які, подекуди, є надмірними та неадекватними. Маємо централізацію влади, яка теж, на мою думку, не є обгрунтованою. Маємо не воєнну, а політичну цензуру і обмеження свободи слова. Це всі ті речі, які є базовими перешкодами для будь-якої країни для її членства в Північноатлантичному Альянсі чи членства в ЄС», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.