Члени Бюро ПКА обговорили допомогу Україні та наступні кроки на шляху євроінтеграції

Учасники засідання Бюро Парламентського Комітету Асоціації Україна-ЄС обговорили безпекову ситуацію в Україні, допомогу Україні з боку ЄС в рамках нового фінансового механізму Ukraine facility, наступні кроки на євроінтеграційному шляху, а також довиконання  Україною чотирьох умов, сформульованих Єврокомісією.

Співголова ПКА Вадим Галайчук подякував європейським парламентарям за підтримку України. Він зазначив, що Європейський Парламент — найнадійніший і найвідданіший союзник. І Україна цінує те, як високо вона на порядку денному євродепутатів. Ухвалення Ukraine facility, механізму, який передбачає залучення понад 50 мільярдів євро на допомогу і відбудову України, за словами Вадима Галайчука, є великою фінансовою і моральною підтримкою.

Вадим Галайчук повідомив, що Україна розпочала процес підготовки до скринінгу законодавства на відповідність праву ЄС, оцінки та формування переговорної рамки. Він також зауважив, що Уряд України продовжує роботу над Планом України — переліком державних кроків і змін, необхідни для отримання допомоги в рамках Ukraine facility.

Співголова ПКА з українського боку наголосив, що Україна дуже потребує військової допомоги та боєприпасів і наполіг, що потрібно й далі працювати над новими санкціями проти РФ, а також над тим, щоби ці санкції не обходили.

Перша заступниця голови української частини ПКА Іванна Климпуш-Цинцадзе також подякувала європейським партнерам за підтримку України. Вона висловила сподівання, що оцінка відповідності українського законодавства праву ЄС та ухвалення переговорної рамки відбудуться вчасно — до виборів у Європейському Союзі. «Якщо цього не вдасться зробити цієї весни — питання, очевидно, можуть бути відкладені аж до 2025 року», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також привернула увагу європейських колег до ситуації на українсько-польському кордоні навколо експорту українських агропродуктів. Вона також привернула увагу європейських колег до ситуації на українсько-польському кордоні навколо експорту українських агропродуктів, а також до перешкоджання міжнародній діяльності деяких депутатів ВРУ.

Віола фон Крамон Таубадель погодилася, що ця практика є неприйнятною, бо голоси усіх депутатів, які можуть відстоювати інтереси України на міжнародних майданчиках — це потужний інструмент, який не повинен бути недооціненим. «Хочу, щоб ви знали, що більшість колег обізнана з цією ситуацією і сприймають це дуже серйозно», — сказала вона.

Співголова ПКА з польського боку Вітольд Ващиковський щодо ситуації на українсько-польському кордоні зауважив, що польський уряд зібрав «круглий стіл» із представниками фермерських профспілок. Вони повинні знайти рішення. Він зауважив, що ця проблема не є проблемою двосторонньою. Причина, на його думку, криється у рішенні Єврокомісії не надавати Україні агросубсидій, а дати зелене світло на торгівлю в ЄС.

Андрюс Кубілюс, зі свого боку переконаний, що польські фермери не мають підстав протестувати проти експорту українського зерна та інших сільськогосподарських продуктів, бо протягом останнього року цей експорт з України у п’ять сусідніх держав не зростав, а навпаки знизився у п’ять-шість разів. Тому це потребує серйозної уваги з боку ЄС. Він також зазначив, що європейська допомога Україні, на тлі зростання російського фінансування війни, має бути збільшена щонайменше утричі. «Євросоюз на військову підтримку України торік виділив лише 0,1% свого ВВП. Ця допомога має бути збільшена хоча би до 0,3% ВВП. І для цього потрібне колективне рішення ЄС, ухвалення схожого механізму до Ukraine facility», — сказав Андрюс Кубілюс.

Члени Бюро ПКА домовилися провести наступне засідання всередині квітня.