Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у презентації дослідження «Гендерний аналіз перешкод, з якими стикаються цільові групи реформування сектору безпеки і оборони в Україні: зведений звіт оцінки комітетів Верховної Ради та дослідження за участі організацій громадянського суспільства».
Дослідження підготовлене в рамках спільного проєкту Лабораторії законодавчих ініціатив та Парламентського центру (Канада) – «Парламентська підзвітність сектору безпеки в Україні» (PASS Ukraine), який реалізується за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada) та Програми розбудови миру та стабілізації (PSOPs) у партнерстві із Верховною Радою України.
Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Лабораторії законодавчих ініціатив за запропоноване поглиблене розуміння зв’язку між участю жінок, розвитком суспільства і безпекою. Вона зауважила, що Україна проходить складних шлях із подолання гендерної нерівності в суспільстві. І всі ті важливі рішення і досягнення, які були реалізовані ще у Парламенті минулого скликання, стали можливими через справжню взаємодію між Верховною Радою та Урядом України. Зокрема, це стосується і відкриття професій для жінок, які були заборонені протягом багатьох років, і відкриття можливості для дівчат вступати у військові ліцеї: «Це велика наша спільна перемога, що вже цього року ми мали перший випуск дівчат-ліцеїсток військових».
Голова Комітету поінформувала про два важливих проєкти, які були започатковані ще в 2018-2019 роках і завершені зараз. Це книга-методичні рекомендації з інтеграції гендерних підходів підготовки фахівців сектору безпеки та оборони, а також словник-глосарій Європейського інституту з питань гендерної рівності. Обидві книги вийшли друком і ними можна користуватися, зокрема, і в парламентській роботі. «Коли є наступність у політиці, коли підхоплюють ті справи, які були розпочаті і вони продовжуються, — тоді це може гарантувати результат. Але, очевидно, що маючи методичні рекомендації, дуже принципово, щоби ці рекомендації не стали просто ще однією книгою на полицях бібліотек, а використовувалися у щоденному управлінні і щоденній роботі», — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона вважає, що Україна проходить величезний шлях освітнього процесу для парламентарів у сфері гендерної рівності. Водночас, варто об’єктивно оцінювати той поступ, якого вже вдалося досягти: «Деякі речі нам видавалися абсолютно непідйомними ще 6-7 років тому. Якщо ми сьогодні маємо жінок-генералок в СБУ, в поліції, і якщо нам важко побачити жінок-генералок у Збройних Силах України, то це не тому, що їх потенційно таких немає, а через те, що протягом довгого часу їхній доступ до посад і звань нижчого рівня був утруднений».
Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила сподівання, що дослідження стане додатковим кроком для вдосконалення внутрішніх процедур в українському Парламенті: «Ми не повинні себе обманювати, що якщо у нас є гендерна квота — то вона ламає гендерні стереотипи. На жаль, ні. З огляду на те, що в українському Парламенті на сьогодні немає консенсусу щодо ратифікації Стамбульської конвенції, ми розуміємо, що шлях, який ми маємо пройти із забезпечення гендерної рівності, ще досить суттєвий. Давайте працювати над тим, щоб цю відстань скоротити».