Про це голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС заявила під час виїзного засідання Комітету на Закарпатті минулого тижня. Члени Комітету відвідали пункти пропуску на кордоні України із сусідніми державами, щоб з’ясувати, які ключові та системні проблеми потребують втручання Парламенту. Невирішеною і давно актуальною є проблема спільного контролю із сусідами. Спільний контроль – це проведення контрольних процедур разом службами двох країн або по черзі, але в пунктах пропуску, розташованих повністю на території однієї зі сторін. За словами митників, такий вид контролю дав би змогу до 30% зекономити час проходження усіх процедур. Попри те, що завдання запровадити спільний контроль із сусідніми країнами ЄС містяться в усіх стратегічних документах з управління кордонами, прогрес із його впровадженням поки відсутній.

Наразі спільний, а точніше послідовний у спільному місці контроль, діє лише на українсько-польському кордоні в 4-х автомобільних пунктах пропуску. Водночас, Угода про спільний контроль із Польщею була ухвалена ще у 2002 році, до вступу Польщі до Європейського Союзу, і зараз вона вже теж потребує оновлення. З Угорщиною та Словаччиною все ще тривають перемовини та розроблення угод про спільний контроль. З Румунією діалог щодо спільного контролю не розпочинався. 

«Деякі речі, особливо ті, які стосуються спільного контролю, не завжди можуть бути вирішені у двосторонній площині з огляду на те, що ми поки не у Шенгенській зоні і не є відповідними до вимог Шенгенської зони. У нас є можливість сьогодні залучити ЄС з огляду на те, що Україна проходить процес перегляду, оновлення Угоди про асоціацію. Я вважаю, що це якраз можливість, яку ми зобов'язані використати. І ми будемо вимагати цього і наполягати на тому, щоб Кабінет міністрів включив це у свої перемовні позиції до європейської сторони», — заявила голова Комітету.

Члени Комітету відвідали три пункти пропуску на кордоні України з Угорщиною та Словаччиною. Приміром, Лужанка – Берегшурань на українсько-угорському кордоні, за даними Держприкордонслужби, має проєктну пропускну спроможність 2900 авто за добу. Однак на практиці, в тому числі через карантинні обмеження, ці цифри значно менші. Під’їзд до пункту — давно не ремонтований. Не облаштована сервісна територія — паркування для авто, зона комфорту для людей. Облаштувати сервісну територію наразі неможливо, бо ділянки, що розташовані поблизу під’їзду до ПП —це приватна власність. За словами місцевої влади, є кілька шляхів вирішення цієї проблеми, зокрема, компенсація вартості власникам земельних ділянок чи виділення їм альтернативних ділянок в іншому місці. Модернізація цього пункту планувалася ще з 2015 року, але досі так і не реалізована.
Голова Комітету звернулася до Закарпатської ОДА і до місцевих ОТГ із закликом взяти на себе ініціативу проведення переговорів із власниками земельних ділянок поблизу під’їзду до пунктів пропуску з тим, щоб, нарешті, знайти цивілізований спосіб передати ці ділянки державі, розробити детальний план територій і знайти на це кошти. Лише так можна буде облаштувати повноцінні сервісні зони біля ПП та зробити проходження кордонів комфортним для громадян і бізнесу. Окрім того, учасники засідання погодилися, що якісне облаштування сервісних зон поблизу кордону потребує і законодавчого реформування. Зокрема, треба виключити із законодавства багатозначність термінології про сервісну зону і розробити положення про типову сервісну зону, яка замінить чинне нині положення від 2009 року.