Члени Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС 15 вересня
відвідали пункти пропуску на кордоні України із сусідніми державами,
щоб з’ясувати, які ключові та системні проблеми потребують втручання
Парламенту. 16 вересня відбулося виїзне засідання Комітету в Ужгороді
за участі Консультативної місії ЄС, представників Державної
прикордонної служби, Державної митної служби та місцевих органів влади.
Учасники засідання обговорили питання пропускної спроможності й
інфраструктуру пунктів пропуску, запобігання контрабанді та
корупції; реформування митної системи відповідно до норм ЄС, NCTS;
застосування сканерів для перевірки вантажу.
Закарпаття межує із 4 країнами — Угорщиною, Словаччиною, Польщею та
Румунією. Понад десятиліття на території Закарпатської області не було
відкрито жодного нового пункту пропуску. Значна частина пунктів
пропуску працює на межі проєктної пропускної здатності або навіть з її
перевищенням. Місцева влада, Держприкордонслужба і Держмитслужба
погоджуються з тим, що і діючі пункти пропуску потребують оновлення,
впровадження сучасних інформаційних технологій, щоб зменшити час
проходження митних та прикордонних процедур, посилити безпеку,
покращити комфорт для громадян під час проходження кордону та допомогти
українському та європейському бізнесу.
І хоча місцеві та центральні органи влади постійно заявляють про
масштабні плани будівництва, з 2010 року було побудовано лише два ПП і
обидва повністю на польській території. За даними Дослідження «Дорожня
карта рішень. Сучасні проблеми Шенгенського кордону України»,
проведеного ГО Європа без бар’єрів у 2021 році, ціла низка проєктів із
залученням міжнародного фінансування була заморожена або реалізується
вкрай повільно, демонструючи неспроможність української держави у
питанні розбудови кордону.
Невирішеним питанням залишається спільний контроль на кордоні із
сусідами. Спільний контроль, точніше послідовний контроль у спільному
місці, діє лише на українсько-польському кордоні в 4-х автомобільних
пунктах пропуску. Однак Угода про спільний контроль з Польщею була
ухвалена ще у 2002 році, до вступу Польщі до Європейського Союзу, і
зараз вона уже теж потребує оновлення. З Угорщиною та Словаччиною все
ще тривають перемовини та розроблення угод про спільний контроль. З
Румунією діалог щодо спільного контролю не розпочинався. Ключовою
проблемою, як вказано у Дослідженні «Дорожня карта рішень. Сучасні
проблеми Шенгенського кордону України», є несумісність шенгенського та
українського законодавства. Шенгенський кодекс про кордони тлумачить
територію спільного пункту пропуску як місце, де застосовуються тільки
закони та норми країни-члена ЄС, навіть якщо пункт пропуску
розташований на території України. Згідно з нормами ЄС, затриманий у
спільному пункті пропуску українською стороною громадянин України мав
би передаватися стороні ЄС, що суперечить Конституції України.
Необхідно узгодити проєкти Угод про спільний контроль з Шенгенським
кодексом, зокрема, в частині про затримання правопорушників.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна
Климпуш-Цинцадзе наголосила, що це стратегічне питання Україна має
вивести на рівень переговорів Міністерства закордонних справ, провести
консультації із сусідніми країнами та Європейською Комісією.
Іванна Климпуш-Цинцадзе також звернулася до Закарпатської ОДА і до
місцевих ОТГ із закликом взяти на себе ініціативу проведення
переговорів із власниками земельних ділянок поблизу під’їзду до пунктів
пропуску з тим, щоб, нарешті, знайти цивілізований спосіб передати ці
ділянки державі. Лише так буде змога облаштувати повноцінні сервісні
зони біля ПП та зробити проходження кордонів комфортним для громадян і
для бізнесу.
Голова Комітету також наголосила, що важливо пріоритезувати ті питання,
які потребують спільного з ЄС розв’язання. Як от питання раннього
реагування й обміну інформацією. «Це має бути вкладене у наш план
оновлення Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та відповідних
додатків. Не тільки Україна, а й Європейський Союз, із залученням
Єврокомісії має працювати з країнами-членами ЄС для спільного вирішення
цих питань», — підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.