Комітет Верховної Ради України

Комітет з питань інтеграції України до ЄС опрацьовує проєкт закону №5107 щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання. Автори проєкту зазначають, що він розроблений з метою ефективної реалізації прав осіб, у тому числі дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на отримання якісної безоплатної правової допомоги. Для цього в законопроєкті пропонують спростити механізм організації надання такої допомоги.
Також у документі запропоновано врегулювати питання обов’язкової участі адвоката при розгляді судом таких справ:
•    щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
•    надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
•    примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу.
В Україні система надання безоплатної правової допомоги працює з 2013 року. Її фінансування здійснюється коштами державного бюджету. Ця система створена на виконання зобов’язань України перед Радою Європи та сприяє дотриманню Україною прав людини та основоположних свобод, визначених міжнародними конвенціями. Водночас, зазначають автори законопроєкту, під час реалізації нормативно-правових актів у сфері надання безоплатної правової допомоги виникають питання, які мають бути врегульовані через внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та через розроблення нового законодавства.

Одним із принципів, на яких ґрунтується державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги в Україні, є її доступність для всіх категорій осіб, що мають право на її отримання. Переважна більшість людей, які звертаються за отриманням правових послуг, належить до соціально-вразливих категорій, зокрема діти, особи з інвалідністю, інші.
За законом звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги, що стосуються дітей, надсилаються або подаються їх законними представниками, а звернення, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена судом, надсилаються або подаються їх опікунами чи піклувальниками. Однак, існують випадки, коли законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Отже, законопроєкт пропонує на законодавчому рівні:
•    забезпечити право дітей, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, на звернення за безоплатною первинною правовою допомогою, а також право цих осіб на звернення за безоплатною вторинною правовою допомогою, встановлює порядок такого звернення;
•    встановлює механізм надання центрами безоплатної первинної правової допомоги;
•    встановлює право центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги залучати перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися, у тому числі перекладача жестової мови, за рахунок коштів державного бюджету в разі, коли особа, яка бажає отримати безоплатну вторинну правову допомогу, не володіє державною мовою та/або має порушення слуху;
•    конкретизує перелік суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу;
•    удосконалює порядок подання, розгляду звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також підстав відмови у наданні такої допомоги;
•    збільшує межу малозабезпеченості осіб з інвалідністю для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, передбачивши право таких осіб на безоплатну вторинну правову допомогу в разі, якщо вони отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
•    визначає права та обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу;
•    також передбачає створення комісії незалежного оцінювання якості надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Детальніше про законопроєкт тут.