Олексій Рябчин, радник віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України зазначив, що під час створення Дорожньої карти синхронізації з ЄС у напрямі Європейського зеленого курсу європейські партнери порадили Україні зосередитися на виконанні тих ініціатив, які вже існують. Це, зокрема, енергоефективність, трансформація вугільних регіонів, воднева енергетика та розбудова інфраструктури кліматичного врядування, фіналізація важливих стратегій у різних напрямах. Україна, за словами Олексія Рябчина, веде постійний діалог щодо Європейського зеленого курсу із віцепрезидентом Єврокомісії Франсом Тіммермансом, із заступницею Генерального директора Директорату з питань добросусідства та розширення Єврокомісії Катериною Матерновою. Також створена міжвідомча група з питань зміни клімату та Європейського Зеленого курсу.?
Міністерству із захисту довкілля та природних ресурсів за результатами
комітетських слухань на тему: «Європейський зелений курс» Комітет
рекомендував:
1) розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт Стратегії
адаптації до зміни клімату сільського, лісового та рибного господарств України
до 2030 року;
2) завершити розробку другого національно визначеного внеску з метою виконання
зобов’язань за Паризькою угодою;
3) розробити нормативно-правові акти, спрямовані на впровадження в Україні
схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів.?
Представники Міндовкілля відзвітували, що за підтримки Програми розвитку ООН
розроблено та спрямовано на погодження до Центральних органів виконавчої влади
Стратегію екобезпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року.
Усередині року заплановано отримати науково-обґрунтовані сценарії зміни клімату
в Україні на період до 2030, 2050 років та до кінця століття, які в подальшому
будуть екстрапольовані на регіони та вразливі сектори. Щодо підготовки другого національно-визначеного внеску до Паризької угоди, за
даними Міністерства, цей процес зараз на завершальному етапі.
Упровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні
(СТВ), навпаки, тільки починається. В Україні, за даними Міндовкілля, відсутня
єдина обов’язкова методика розрахунку викидів парникових газів. Відтак відсутня
і точна та об’єктивна інформація щодо обсягів викидів парникових газів.
Створення ж СТВ в Україні має здійснюватися поетапно, починаючи із
запровадження методики розрахунку викидів парникових газів (МЗВ). Наразі
Верховна Рада України ухвалила Закон «Про засади моніторингу, звітності та
верифікації викидів парникових газів», який лише створює правові засади для
функціонування системи МЗВ та поступове наближення національного законодавства
до законодавства ЄС. Закон про МЗВ введено в дію 1 січня 2021 року, а перші
достовірні верифіковані дані про викиди парникових газів будуть отримані не
раніше 2022 року — звітує Міндовкілля. Наразі досі триває робота із
забезпечення інституційної готовності та запуску Єдиного реєстру з МЗВ. Відтак
впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні,
вважають у Міндовкілля, повинно здійснюватися не раніше 2025 року, з огляду на
необхідність забезпечення репрезентативності та порівнюваності даних після
запуску системи методики розрахунку викидів парникових газів та її
функціонування за період щонайменше трьох років.
?Міністерство енергетики відзвітувало, що для наближення до кліматичної
нейтральності, підвищення енергоефективності та досягнення цілей сталого
розвитку майже завершено розробку Інтегрованого національного плану з
енергетики та клімату до 2030 року. Наразі проєкт документу опрацьовується структурними підрозділами Міненерго.
Також Міністерство працює над розробкою нормативно-правової бази для розвитку
виробництва та використання водню в Україні. Значну увагу цього року планують
приділити розробці водневої стратегії і ухваленню нормативно-правової бази для
функціонування галузі водневої енергетики в Україні та приведення у
відповідність законодавства України у цій сфері до вимог міжнародного права.
У Мінінфраструктури повідомили, що Кабмін ухвалив розпорядження «Про
затвердження плану заходів з реалізації Національної транспортної стратегії» на
період до 2030 року. Це комплекс заходів, які передбачають розробку,
впровадження та реалізацію конкретних дій щодо досягнення
конкурентоспроможності та ефективності транспортної системи України. Також у
Міністерстві поінформували, що готують законопроєкти для просування екологічно
чистих та енергоефективних транспортних засобів. Один із законопроєктів
передбачає поетапну заборону автомобілів із дизельними двигунами. Ще один
законопроєкт передбачає, що уже з 2030 року для перевезення пасажирів на
автобусних маршрутах будуть використовуватися виключно електробуси, а 90%
автопарку мають становити електробуси українського виробництва. Також у
Мінінфраструктури працюють над законопроєктом, який запровадить екологічний
податок на викиди забруднювальних речовин та СО2. Паралельно опрацьовують
питання розвитку інфраструктури електрозарядних станцій. Станом на сьогодні в
Україні, за даними Міністерства, налічується понад 10 тисяч пунктів зарядок,
однак більшість із них малопотужні та зосереджені переважно в містах.
Мінінфраструктури працює над створенням Національної мережі швидкісних
електрозарядних станцій на головних транспортних магістралях країни. Вже цього
року планують встановити 10 пілотних зарядних станцій.
Представник Мінрегіону поінформував, що Mіністерство виокремило такі напрями
синхронізації з Європейським зеленим курсом: підвищення енергоефективності
будівель та їхня термомодернізація, підвищення енергоефективності систем
централізованого тепло- та водопостачання, підвищення якості водопостачання та
зменшення забруднення вод, впровадження ресурсоефективного будівництва та
впровадження обов’язковості систем енергоменеджменту в громадських будівлях.
Щодо функціонування Фонду енергоефективності, який фінансово підтримує ОСББ у
енергомодернізації старих багатоквартирних будинків, представник Міністерства
повідомив, що на його фінансування в бюджеті на цей рік передбачено 100
мільйонів гривень. Це при тому, що Міністерство просило виділити 1,6 млрд. грн.
Станом на зараз Фонд енергоефективності отримав понад 500 заявок із загальною
капіталізацією понад 5 мільярдів гривень. Голова Комітету зазначила, що таке
недофінансування Фонду енергоефективності ставить велике питання до Уряду, бо
Фонд є реальним працюючим інструментом у сфері енергоефективності. У Мінрегіоні
також повідомили, що міністерство розробило проєкт Закону про масштабну
термомодернізацію. Проєкт уже спрямовано на
погодження до центральних органів виконавчої влади.
На засіданні Комітет також ухвалив рішення внести на розгляд Верховної Ради і
рекомендувати Парламенту ухвалити за основу та в цілому два законопроєкти про
ратифікацію міжнародних документів. Перший — законопроєкт №0098 «Про
ратифікацію Протоколу про приєднання Європейського Співтовариства до
Міжнародної Конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації
«ЄВРОКОНТРОЛЬ» від 13 грудня 1960 року, зміненої і консолідованої Протоколом
від 27 червня 1997 року». Другий — проєкт Закону №0102 «Про ратифікацію Угоди
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про
фінансове співробітництво (асигнування 2012-2019 років).