Комітет з питань інтеграції України до ЄС опрацьовує законопроєкт №5184,
який пропонує на законодавчому рівні захистити людей, що беруть
мікропозики. Йдеться про суми до 5 мінімальних зарплат (сьогодні це 30
тис. грн.) або ж мікрокредити у банку до 10 мінімальних заробітних
плат, тобто — 60 тис. грн. на строк до 12 місяців.
Автори законопроєкту стверджують, що ситуація, яка сьогодні склалася в Україні з діяльністю фінансових установ небанківського сектору, загрожує фінансовій стабільності країни та заганяє велику кількість людей у кредитну пастку. Автори проєкту стверджують, що в Україні мають місце тисячі фактів, пов’язаних з недобросовісною діяльністю компаній на ринку фінансових послуг. Ще на стадії укладання договору з надання послуг, йдеться у пояснювальній записці до №5184, — виникає інформаційна диспропорція, оскільки позичальник, як правило, знаходиться у скрутному становищі, не має повної та прозорої інформації щодо умов кредитування та реальних відсоткових ставок. Відтак, люди підписують договори, за якими мають сплатити від 560% до 726% від суми мікрокредиту.
Автори проєкту також посилаються на досвід західних країн з розвиненою економікою, де на ринках мікрокредитування встановлені регуляторні заходи, зокрема, жорстке обмеження відсоткових ставок, сум позик, заборона надання мікрокредитів людям без стабільного джерела доходів (студентам, безробітним, особам, що не досягли 18 років). Там також ретельно перевіряють платоспроможність потенційних клієнтів. Правила надання позик, за словами авторів проєкту, прописані також і в Директиві №2008/48/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС про договори споживчого кредитування і скасування Директиви Ради ЄС 87/102.
Що пропонує законопроєкт №5184?
Автори законопроєкту стверджують, що ситуація, яка сьогодні склалася в Україні з діяльністю фінансових установ небанківського сектору, загрожує фінансовій стабільності країни та заганяє велику кількість людей у кредитну пастку. Автори проєкту стверджують, що в Україні мають місце тисячі фактів, пов’язаних з недобросовісною діяльністю компаній на ринку фінансових послуг. Ще на стадії укладання договору з надання послуг, йдеться у пояснювальній записці до №5184, — виникає інформаційна диспропорція, оскільки позичальник, як правило, знаходиться у скрутному становищі, не має повної та прозорої інформації щодо умов кредитування та реальних відсоткових ставок. Відтак, люди підписують договори, за якими мають сплатити від 560% до 726% від суми мікрокредиту.
Автори проєкту також посилаються на досвід західних країн з розвиненою економікою, де на ринках мікрокредитування встановлені регуляторні заходи, зокрема, жорстке обмеження відсоткових ставок, сум позик, заборона надання мікрокредитів людям без стабільного джерела доходів (студентам, безробітним, особам, що не досягли 18 років). Там також ретельно перевіряють платоспроможність потенційних клієнтів. Правила надання позик, за словами авторів проєкту, прописані також і в Директиві №2008/48/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС про договори споживчого кредитування і скасування Директиви Ради ЄС 87/102.
Що пропонує законопроєкт №5184?
- визначає терміни, що вживаються в законі, зокрема, ефективної (реальної) процентної ставки за мікропозикою (мікрокредитом);
- визначає порядок укладання договору мікрокредитування або мікропозики та його умови. Зобов’язує кредитора оцінити кредитоспроможність позичальника: обсяг цивільної дієздатності особи, яка звернулася за отриманням мікрокредиту або мікропозики, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, місця роботи, характер та тип зайнятості (постійна, сезонна, відсутня/ державна служба, приватний сектор, студент, пенсіонер), стаж роботи, наявність професійної освіти, позитивної кредитної історії та наявність або відсутність невиконаних зобов’язань у позичальника та членів його сім’ї. Забороняє зміну істотних умов договору мікрокредитування (мікропозики) за ініціативою кредитора.
- визначає особливості встановлення розміру процентної ставки за мікрокредитом (мікропозикою). Передбачає, що ефективна процентна ставка не може перевищувати потрійний розмір річної облікової ставки, встановленої Національним банком України на дату укладання договору. Зобов’язує кредитора повідомити позичальника про розмір ефективної процентної ставки, її складові елементи та порядок розрахунку. У рекламі щодо надання мікрокредиту (мікропозики) забороняє зазначати, що мікрокредит чи мікропозика може надаватись без документального підтвердження кредитоспроможності, а також те, що мікрокредит (мікропозика) є безпроцентним чи видається під нульову процентну ставку, іншу аналогічну за змістом та сутністю інформацію.
- визначає порядок погашення мікрокредиту (мікропозики) та реструктуризації боргу. Позичальник погашає зобов’язання за договором мікрокредитування (мікропозики) в такій послідовності: а) у першу чергу — заборгованість за основною сумою мікрокредиту (мікропозики); б) у другу чергу — заборгованість за процентами, нарахованими на основну суму мікрокредиту чи мікропозики; в) в останню чергу погашається розмір штрафних санкцій.
- визначає штраф за прострочення позичальником чергових платежів за договором мікрокредитування (мікропозики). Пеня за невиконання зобов’язання щодо повернення мікрокредиту (мікропозики) та процентів за ними не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.
- встановлює заборону продажу боргу позичальника за договором мікрокредитування (мікропозики);
- встановлює гарантії прав позичальника при мікрокредитуванні та за договором мікропозики.
- висновок щодо того, чи відповідає законопроєкт праву Європейського Союзу Комітет оприлюднить на засіданні 14 квітня.
Ще за розділом
“Новини”
25 листопада 2024 09:26
22 листопада 2024 17:44
19 листопада 2024 08:58
14 листопада 2024 18:40
14 листопада 2024 18:18
12 листопада 2024 18:07
11 листопада 2024 12:05
05 листопада 2024 18:29
05 листопада 2024 07:51
04 листопада 2024 09:48