На
засіданні 7 квітня
Комітет з питань інтеграції України до ЄС заслухав звіти
представників Міністерства
інфраструктури України, Міністерства цифрової трансформації,
Національної
комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та
інформатизації, а
також Проєкту ЄС-ПРООН з парламентської реформи. Представники цих
установ
надали інформацію про те, як Україна виконує свої зобов’язання за
Угодою про
асоціацію у сфері телекомунікаційних, поштових та кур'єрських послуг.
Співпраця
України та ЄС у
цій сфері має допомогти Україні інтегруватися у внутрішній ринок таких
послуг в
ЄС. Однак, щоб досягти цього, за Угодою про асоціацію, Україна має
спершу
привести своє законодавство у сфері телекомунікаційних, поштових та
кур'єрських
послуг у відповідність із правом Європейського Союзу.
Якщо це
буде успішно
реалізовано — Україна зможе отримати взаємний «режим внутрішнього
ринку» для
поштових послуг.
Що
означає режим внутрішнього ринку?
Це
відсутність будь-яких
обмежень свободи заснування юридичних осіб ЄС або України на території
будь-якої з них, — йдеться у аналітичному
звіті.
Тобто фактично компанії отримають право надавати свої послуги на
території
іншої сторони. На практиці це означає, що для поштового сектору
скасують
ліцензування у цій сфері, крім ліцензування універсальних послуг. Поки
що
українські підприємства напряму на європейському ринку не працюють.
Вони
підписують угоди про співпрацю з європейськими операторами, за якими
кожна
сторона надає поштові послуги на території своєї країни.
Ринок
послуг поштового
зв’язку має важливе значення, бо з урахуванням вигідного географічного
розташування Україна може отримати перспективний ринок транзитера
поштової
логістики для країн Європейського Союзу.
На
сьогодні найбільшим
поштовим оператором України є «Укрпошта». Великими поштовими
операторами також
є «Нова пошта» та «Meest Express». «Укрпошта» є лідером з відправки
листів
(90,6% ринку), а «Нова пошта» — з відправки посилок (60-70%
ринку).
Інтеграція
до європейського
ринку поштових послуг означає не лише доступ українських компаній до
ринку ЄС,
але й більш вільний доступ європейських компаній до внутрішнього ринку
України,
отже, зростання конкуренції на ньому для українських компаній.
Проєкт
ЄС-ПРООН з
парламентської реформи на запит Комітету з питань інтеграції України до
ЄС
провів аналіз виконання Україною своїх зобов’язань за Угодою у сфері
телекомунікаційних, поштових та кур'єрських послуг. За даними цього
аналізу,
Україна у згаданій сфері на сьогодні імплементувала лише три директиви
Європейського Союзу у своє законодавство. Одну з цих директив уже
скасовано в
ЄС. Імплементувати потрібно ще 8 актів права Євросоюзу. У Верховній
Раді з цією
метою зареєстровано такі проєкти законів:
- №4066 «Про
Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах
електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг
поштового зв’язку України» від 07.09.2020 року.
- №4353 «Про
поштовий зв’язок» від 10.11.2020 року.
- №4354 «Про
внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення
щодо посилення відповідальності в галузі поштового зв’язку» від
10.11.2020 року.
У
Міністерстві цифрової трансформації України переконані, що законопроєкт
№4066,
який зараз на розгляді Верховної Ради треба розглянути якнайшвидше.
Його
ухвалення дасть змогу наблизити законодавство України у сферах
електронних
комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового
зв’язку до
європейського та створить правове поле для важливих змін у цій сфері.
