Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що за 11 років своєї діяльності Східне партнерство зіграло важливу роль для країн-учасниць. Сьогодні ж, на думку голови Комітету, настав час визначити, яким буде розвиток цього формату і його майбутнє: «Ми маємо вирішити, яким Східне партнерство буде в найближчі роки. Чи це буде майданчик, де всі ділитимуться своїми проблеми, чи це буде механізм протидії російській агресії, чи воно стане інструментом для тих, хто прагне членства в ЄС, насправді цього членства досягти».
Перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук висловив сподівання, що ті цілі, які сторони сьогодні обговорювали під час конференції, стануть темами для обговорення в інституціях Європейського Союзу, у парламентах та урядах, а ЄС створить основу для цього на найближчі 5 років. Водночас, за його словами, під час формування майбутніх цілей, учасники формату мають зважати на стрімкий розвиток подій сьогодні. «Ми маємо бути амбіційними, ми маємо бути стратегічними, але ми також повинні враховувати, наскільки швидко змінюється ситуація, і наскільки важливо пильно стежити за змінами в цій ситуації», — вважає Вадим Галайчук.
Щодо напрямів майбутньої співпраці, Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що ті пріоритети, які Україна для себе визначила у сфері безпеки, могли б стати наріжним каменем співпраці у сфері безпеки з Європейським Союзом та в рамках Східного партнерства. Це і протидія кібератакам, боротьба з дезінформацією та гібридними загрозами. Але, на думку голови Комітету, важливо, щоб усі члени Східного партнерства дали чесну відповідь —звідки походять ці загрози, і яка роль Російської Федерації у зоні Східного партнерства. І вже, виходячи з цього, варто провести чіткий розподіл політики співпраці у сфері безпеки між ЄС та асоційованими країнами (Україною, Грузією та Молдовою) і країнами, які не мають амбіцій членства в ЄС або які не поділяють стурбованості щодо загроз, які походять з Російської федерації. «Я думаю, що важливо також мати неупереджений погляд на політику розширення Європейського Союзу. І це те, чого бракувало Східному партнерству. ЄС не знайшов достатньо сили та сміливості, щоб насправді визнати, що політика розширення щодо трьох країн-претендентів (України, Грузії, Молдови) повинна бути значно чіткішою. До країн Східного партнерства, які прагнуть членства в ЄС, має бути застосована така ж політика, як і до Західних Балкан», — переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе.
На думку голови Комітету, зараз настав час перезавантажити співпрацю в рамках Східного партнерства і спробувати більше уваги приділити співпраці у галузі безпеки, обмінюючись інформацією про розвиток подій у регіоні та про загрози з боку Російської Федерації. «Я думаю, нам слід розраховувати на більш чітку підтримку територіальної цілісності, суверенітету та відновлення нашої територіальної цілісності. Ми також сподіваємось, що зможемо досягти визнання наших прагнень до членства в Європейському Союзі», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також додала, що асоційовані країни мають розраховувати на подальше посилення підтримки ЄС своїх програм реформ, оскільки мають не лише зовнішню загрозу, але і внутрішні політичні кризи. І з цими кризами також можна боротися спільно.
Ще одним спільним викликом, який уже є питанням зі сфери безпеки, на думку голови Комітету, є протидія пандемії COVID-19. Україна, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, тут повністю відстає, бо перебуває на 11 місці у світі за кількістю інфікованих коронавірусом та на 9 місці у світі за показниками летальності від ковіду. На її думку, Україні через бездіяльність влади потрібна додаткова участь партнерів з ЄС для подолання викликів, спричинених пандемією COVID-19.
Підсумовуючи конференцію, Вадим Галайчук зазначив, що якби асоційовані країни об'єднали свої зусилля та сформували спільну позицію, то могли б досягти своїх цілей значно швидше. «Я сподіваюся, що ми створимо основу для співпраці між Парламентами, громадянським суспільством та урядами, щоб така позиція сформувалася якомога швидше. Обмін ідеями має бути оформлений у дуже конкретні пропозиції щодо того, чого ми прагнемо і коли хочемо цього досягти», — заявив Вадим Галайчук.
Нагадаємо, Східне партнерство було започатковане у 2009 році Польщею та Швецією в рамках Європейської політики сусідства. Вого охоплює 6 країн – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Поява Східного Партнерства ознаменувала початок формального розмежування зовнішньополітичних підходів ЄС до відносин із південними та східними сусідами. Метою ініціативи було сприяння процесам реформ у країнах-партнерах, у тому числі шляхом укладення угод про асоціацію, включно зі створенням зон вільної торгівлі, а також лібералізацією ЄС візового режиму щодо громадян країн-партнерів.