Комітет з питань інтеграції України до ЄС на засіданні 10 липня розглянув
проєкт Закону №8376 про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань національної безпеки і оборони щодо зміцнення обороноздатності у
контексті євроатлантичної інтеграції України. Метою проєкту, як зазначено
у пояснювальній записці, є створення правових рамок, необхідних для
забезпечення внеску України у виконання основних завдань, визначених
Стратегічною концепцією НАТО 2022 року та Північноатлантичним договором
1949 року, та виконання Українською Стороною критеріїв, необхідних для
набуття Україною повноправного членства в НАТО, а також подальше зміцнення
обороноздатності у контексті євроатлантичної інтеграції України шляхом її
участі в системі колективної безпеки, можливість виконання міжнародних
зобов’язань України у рамках відповідних положень Північноатлантичного
договору. За висновком Комітету, Проєкт Закону не суперечить
міжнародно-правовим зобов’язанням України, водночас потребує доопрацювання
з метою врахування принципу правової визначеності.
Також на засіданні члени Комітету розглянули та ухвалили висновки щодо
таких законопроєктів:
проєкту закону №9257 про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері
донорської крові та компонентів крові. За висновком Комітету, проєкт не
суперечить Угоді про асоціацію та acquis ЄС.
Проєкт Закону №9433 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо
системи охорони психічного здоров’я та послуг у сфері психічного здоров’я.
Документ, закорема, пропонує врегулювати діяльність психологів з вищою
немедичною освітою, щоб захистити права їхніх клієнтів. Комітет ухвалив ви
новок, що проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням у
сфері європейської інтеграції та праву ЄС.
Проєкт Закону №8328 про внесення зміни до статті 5-1 Закону України «Про
запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних
злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження
зброї масового знищення». Проєкт пропонує виключити релігійні організації
з переліку юридичних осіб, які зобов’язані подавати інформацію про
кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру
власності до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців та громадських формувань. Комітет ухвалив висновок, що
проєкт Закону не відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України у
сфері європейської інтеграції, праву ЄС та рекомендаціям FATF.
Проєкт Закону №9024-д про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. Як
зазначено у пояснювальній записці, законопроєкт розроблено з метою
«забезпечення підвищення рівня енергетичної безпеки держави та
забезпечення безперервного постачання нафти та нафтопродуктів на
внутрішній ринок України, у разі виникнення кризової ситуації на ринку
нафти та нафтопродуктів. Для цього документ пропонує імплементувати вимоги
Директиви Ради 2009/119/ЄС, що передбачає створення рівня мінімальних
запасів — 90 діб середньодобового чистого імпорту або 61 добі
середньодобового споживання, в залежності від того, який з показників є
вищим». За висновком Комітету, проєкт Закону не суперечить
міжнародно-правовим зобов’язанням України та праву Європейського Союзу.
Проєкт Закону №7101 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
вжиття антикризових фіскальних заходів із сприяння ціновій доступності
соціально значущих харчових продуктів, енергоносіїв та комунальних послуг
в Україні. Проєкт, як вказано в його обгрунтуванні, пропонує зменшеити
податкове навантаження на відповідні товари. За висновком Комітету,
положення проєкту закону не відповідають міжнародно-правовим зобов’язанням
України в сфері європейської інтеграції та праву ЄС.
Проєкт Закону №7027 про внесення змін до Митного тарифу України щодо
уніфікації ставок ввізного мита на бітум та бітумні суміші. Комітет
ухвалив висновок, що положення проєкту закону не суперечать
міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції.
Проєкт Закону №7027-1 про внесення змін до Митного тарифу України щодо
ставок мита на деякі види комплектуючих. Законопроєкт пропонує зменшити
ставки ввізного мита на окремі частини необхідні для виробництва
електронних пристроїв та побутових приладів, які не виробляються, або
виробляються в невеликій кількості в Україні. За висновком Комітету,
положення проєкту закону не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням
України в сфері європейської інтеграції.
Проєкт Закону №9387 про внесення змін до Бюджетного кодексу України у
зв'язку з прийняттям Закону України «Про особливості припинення державних
підприємств за рішенням Фонду державного майна України». Законопроєктом
передбачено внесення змін до Бюджетного кодексу України для врегулювання
можливості зарахування до Державного бюджету коштів від реалізації майна
державних підприємств (об’єктів припинення), та їх використання у
передбачених Законом випадках. Також пропонується внести термін «керуючий
припиненням» до інших законів, що передбачають вчинення дій, які належать
до його повноважень згідно Закону, та інші техніко-юридичні та
лінгвістичні правки для усунення розбіжностей між нормами Закону та
нормами іншого законодавства. Комітет ухвалив висновок, що проєкт Закону
не суперечить Угоді про асоціацію.
Проєкт Закону №9293 про внесення змін до деяких законів України щодо
удосконалення державного управління і регулювання при наданні хмарних
послуг. Законопроєкт, як зазначено в пояснювальній записці, розроблений з
метою удосконалення державного управління і регулювання при наданні
хмарних послуг та визначення Адміністрації Державної служби спеціального
зв’язку та захисту інформації України регулятором комунікаційних послуг.
За висновком Комітету, проєкт Закону не суперечить Угоді про асоціацію.
Проєкт Закону №9309 про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо строків оплати відпусток. Мета законопроєкту, за
пояснювальною запискою, —«встановлення граничного строку оплати відпустки
та необхідності для роботодавця погоджувати такий строк з працівником».
Для цього у законопроєкті пропонується доповнити частину п’яту статті 115
Кодексу законів про працю України та частину першу статті 21 Закону
України «Про відпустки» новим реченням такого змісту: «Виплата заробітної
плати у інший строк проводиться за погодженням з працівником, але не
пізніше дня закінчення відпустки». Комітет ухвалив висновок, що проєкт
Закону не відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України.
Проєкт Закону №9282 про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо забезпечення розвитку судноплавства внутрішніми водними шляхами. На
думку ініціатора законопроєкту, діючими законодавчими актами визначений
спрощений порядок виконання експлуатаційного днопоглиблення без
необхідності отримання дозвільних документів для виконання таких робіт на
судновому ході (фарватері), судновому каналі внутрішніх водних шляхів та
операційній акваторії причальних споруд. Водночас, законодавством не
враховано можливість виконання без дозвільних документів експлуатаційного
днопоглиблення підхідних каналів. Проєкт закону пропонує усунути прогалин
у законодавстві, що унеможливлюють виконання річковими портами
(терміналами), іншими експлуатуючими організаціями гідротехнічних споруд,
виконання експлуатаційного днопоглиблення (ремонтного черпання). За
висновком Комітету, проєкт Закону не суперечить Угоді про асоціацію,
водночас потребує доопрацювання із врахуванням зауважень щодо виконання
міжнародних зобов’язань України щодо збереження біорозмаїття, а також
додаткового узгодження з Директивою 2000/60/ЄС, Директивою 92/43/ЄЕС та
національним законодавством.
Також Комітет розглянув євроінтеграційний законопроєкт №6576 про цифровий
контент та цифрові послуги, підготовлений до ІІ читання. Метою
законопроєкту, як зазначено у пояснювальній записці, є правове
регулюванням цивільно-правових відносини між виконавцем та споживачем з
приводу надання на підставі договору цифрового контенту та (або) цифрової
послуги, а також законодавчого встановлення дієвого правового
інструментарію захисту прав споживачів, яким надається цифровий контент та
(або) цифрова послуга. Комітет ухвалив висновок, що проєкт Закону не
суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської
інтеграції, але потребує доопрацювання з метою приведення у відповідність
до положень статті 8 Директиви 2019/770.