Комітет Верховної Ради України

Іванна Климпуш-Цинцадзе привітала учасників обох заходів із Днем Європи: «Я щиро тішуся, що цьогоріч ми вже, нарешті, не святкуємо з Москвою Дєнь побєди і позбавляємося не тільки топонімів на наших картах, а й позбавляємось того календаря, який точно відривав нас від Європи. І далі продовжуємо повертатися, в тому числі і в цей спосіб, до європейської родини». Вона зазначила, що символічно, що Україна цьогоріч вперше святкує День Європи 9 травня саме вже в статусі країни-кандидатки. «Ми дуже розраховуємо на те, що всі зусилля державних органів влади на всіх рівнях приведуть до того, що ми матимемо наступного року можливість святкувати вже у статусі країни, яка відкрила перемовини про членство», — зауважила голова Комітету.
 
За її словами, надання Україні статусу кандидатки минулого року було тектонічним зсувом у баченні країн-членів Європейського Союзу можливостей розширення: «До цього доклалася велика кількість зусиль на всіх рівнях з боку українців — починаючи від Президента, Уряду, парламентарів, завершуючи великою роботою громадських організацій, органів місцевого самоврядування. Кожному би хотіла подякувати за ці зусилля». Ця історична можливість для України, на думку голови Комітету, була відкрита з огляду на ті особливі умови, в яких опинилася Україна, і з огляду на неймовірний подвиг, який чинили сили оборони України і українське суспільство. «Ми дійсно є, напевно, єдиною країною Європи, яка виборює собі право повноцінного членства у своїй родині, до якої вона належить, такою жахливою ціною — ціною крові наших захисників і захисниць. Жодна держава-член не зазнавала таких потрясінь на своєму шляху до Європейського Союзу, як Україна. І це дуже важливо пам’ятати і розуміти, яку додаткову відповідальність це накладає на всіх тих, хто працює над подальшим просуванням України до мети, яку ми собі заявили і в Конституції України, до якої ми сьогодні рухаємося», — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Водночас вона наполягла, що Україна в подальших кроках взаємин з Європейським Союзом не може розраховувати на якийсь альтернативний чи особливий трек вступу до Євросоюзу: «І я думаю, що це якраз накладає на всіх нас величезну додаткову відповідальність. Ми з того часу, як отримали статус кандидата, перебуваємо під певною лупою інституцій Європейського Союзу, які на регулярній основі сьогодні оцінюють наш прогрес і нашу готовність до подальших кроків на шляху відкриття перемовин і потім далі будуть оцінювати також ведення перемовин і виконання нами тих зобов’язань, які лежатимуть у кожній площині кожного сектора чи кожної політичної реформи, яку ми зобов’язані будемо зробити».

Іванна Климпуш-Цинцадзе  наголосила, що успіх України на шляху до ЄС буде залежати від кількох компонентів: від політичного консенсусу та максимально ефективної взаємодії всіх гілок влади, і в цьому контексті дуже важлива не тільки взаємодія між виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади. Важливі і повноваження, можливості та роль місцевого самоврядування, а також інституційна спроможність. «Як би це технократично не звучало — якщо ми не будемо мати фахівців на всіх рівнях, які будуть могти забезпечити ті процеси, які для нас будуть важливими, якщо ми не зможемо однією мовою, мовою підходів, правил і процедур говорити з нашими партнерами, нам буде складно досягти тих цілей, які ми перед собою поставили», — сказала голова Комітету.
 
Вона висловила сподівання, що Україна зможе якісно використати те вікно можливостей, яке сьогодні перед нею відкрите, тому що у 2024 році буде додатковий виклик через вибори у Європейському Союзі. «Звісно, будь-який виборчий процес завжди певною мірою гальмує інші можливі ухвалення рішень, в тому числі і стосовно подальшого просування України на шляху до ЄС. Зараз нам потрібно залишатися дуже мобілізованими, щоби могти досягти відкриття перемовин вже цьогоріч», - сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе і закликала усі гілки влади продовжували взаємодіяти:  «Продовжувати в єдності, в злагодженості, в системній роботі досягати цієї мети. Парламент у цій історії відіграє теж надзвичайно серйозну роль. Парламентська дипломатія і парламентська робота над законодавчими ініціативами є принципово важливою для того, щоби нам вдалося. Але ухвалення законів — це тільки частина тих завдань, з якими нам доведеться мати справу. І закони повинні будуть виконуватися, і це буде залежати від того, чи ми матимемо інституційну спроможність, фахівців на місцях, які будуть здатні налагодити всі ті процеси, що будуть передбачені законодавством», — підсумувала голова Комітету.