Комітет Верховної Ради України

Результати громадського моніторингу імплементації Угоди про асоціацію за період 2014-2019 оприлюднив Український центр європейської політики.

Експерти проаналізували прогрес імплементації норм європейського права у різних галузях в Україні і визначили сфери-лідери, в яких наразі спостерігається найкращий прогрес, та аутсайдери, що гальмують виконання Угоди та стоять на шляху успішного наближення українського законодавства до європейського рівня.

За результатами Моніторингового звіту «Україна та Угода про асоціацію. Моніторинг виконання за 2014-2019 роки», Україна в середньому виконала Угоду на 41,6 %. Ця оцінка включає всю пророблену роботу, в тому числі розроблені законопроєкти, які ще не стали законами. В рамках цієї цифри 12,3 % — виконано досконало (все законодавство, ухвалене і відповідає вимогам ЄС), 10,4% — просунуте виконання (законодавча робота проведена, проте не ухвалені усі необхідні підзаконні акти), 18,9% — раннє виконання (нормативні акти лише на стадії розробки).

Євроінтеграційні лідери

Абсолютним лідером у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС є сфера подолання технічних бар’єрів у торгівлі. Понад 90% застарілих стандартів СРСР замінено на сучасні міжнародні стандарти, рівень гармонізації національних стандартів за 5 останніх років підвищився удвічі і склав 65%. Українську інфраструктуру якості приведено у відповідність до норм СОТ і ЄС, створено і забезпечено функціонування національного органу стандартизації, національного органу акредитації та ін. Найбільш вдалим кроком, за даними звіту, можна вважати реформи, запроваджені Законом України «Про публічні закупівлі» у 2016 році, що пов’язані, насамперед, зі створенням електронної системи закупівель та суттєвим наближенням термінології і процедур закупівель до вимог відповідних Директив ЄС.

Значний прогрес спостерігається також у сфері зовнішньої та безпекової політики. Це, попри короткочасний негативний вплив на рівень довіри між Україною та ЄС через ініціативи Офісу Президента України щодо створення механізму Консультативної Ради в Мінському процесі. Успішні кроки, натомість, мали місце у сфері науково-технічної співпраці (космічна галузь) та в оборонній сфері (зближення в операційному, освітньому та інституційному сегментах) і в здійсненні необхідних внутрішніх змін у цих секторах.

У сфері захисту прав споживачів виконано близько половини зобов’язань. В оподаткуванні — прогрес помірний. Загалом структура національного акцизного податку, за висновком експертів, відповідає вимогам європейського законодавства, особливо в частині оподаткування тютюнових виробів, алкоголю та алкогольних напоїв, продуктів енергії та електроенергії.

Середня євроінтеграційна швидкість
 
Середню швидкість виконання Угоди експерти зафіксували у сфері соціальної політики та  охорони навколишнього середовища. Експерти зауважили, що ефективність практичної імплементації Угоди в екологічній сфері потребує комплексних секторальних реформ. Ті сфери, які потребують докорінної зміни структури управління, повного перезавантаження, фінансової та інвестиційної підтримки наразі «пробуксовують». Це стосується атмосферного повітря, відходів, промислового забруднення і, частково, управління водними ресурсами.

У сфері юстиції прогрес спостерігається у сфері захисту прав людини, протидії дискримінації та верховенства права. Успішною є імплементація за напрямами управління міграцією та кордонами. Наприклад, запрацювала система виробництва біометричних документів. Попри це, зауважують експерти, потрібна подальша серйозна робота у сфері захисту прав людини, захисту персональних даних, співпраці у сфері протидії злочинності та корупції.

Громадське здоров’я — жодне із зобов’язань не виконане повністю

Після підписання Угоди про асоціацію Україна почала впроваджувати масштабні реформи у сфері охорони здоров’я та громадського здоров’я. Ці сфери були практично незмінні з часів розпаду Радянського Союзу та не відповідали сучасним вимогам українського суспільства і стандартам функціонування цих сфер у ЄС — йдеться у звіті. Проте ці реформи є комплексними, складними і такими, які потребують високої інституційної спроможності. Тому, незважаючи на реалізацію багатьох завдань і заходів, в цілому жодне із зобов’язань у секторі громадського здоров’я, викладене в Главі 22 Угоди про асоціацію, не виконане повністю, і майже всі зобов’язання перебувають на ранній стадії виконання. Єдиним винятком є реформа фінансування медичної допомоги, яка наразі перебуває на досконалій стадії імплементації.

Експерти також назвали перешкоди до успішної реалізації умов Угоди у сфері громадського здоров’я. Це: часта зміна команд Міністерства охорони здоров’я, яке є профільним для виконання цих зобов’язань — шість міністрів з 2014 року;
брак політичної волі на рівні керівництва держави закінчити початі реформи системи охорони здоров’я та громадського здоров’я; фінансові виклики.

У сфері фінансового співробітництва та боротьби із шахрайством Україна демонструє значний прогрес, оскільки налагоджено співпрацю з Європейським бюро з боротьби з шахрайством. Водночас потребують узгодження порядки взаємодії інституцій, залучених до системи міжвідомчої координації з питань протидії порушенням, які впливають на фінансові інтереси України та ЄС.

Електронні комунікації та електронна торгівля, за даними звіту, готові до квантового стрибка. Безпрецедентна практика одночасної розробки та ухвалення Кодексу електронних комунікацій Україною та країнами ЄС створює засади для квантового стрибка України до Єдиного цифрового ринку ЄС — переконані експерти. Щоправда, стрибок цей неможливий без незалежного та ефективного регулятора, а його законодавчі засади поки відсутні. Втім найбільшу загрозу в собі несуть прогалини у сфері кібербезпеки та захисту персональних даних, які можуть повністю перекреслити успіхи України на її шляху цифрової європейської інтеграції.

Ті, що відстають

До цієї категорії потрапила сфера митних питань та сприяння торгівлі. За чотири з половиною роки застосування «економічної» частини Угоди прогрес щодо виконання зобов’язань у сфері митної справи активізувався лише у другій половині 2019 року. Тому у митних питаннях імплементація положень Угоди дуже відстає від обумовленого від початку графіку.

Відсутній прогрес

У сфері інтелектуальної власності, попри наявність певних напрацювань, повноцінно Україна не виконала жодного із зобов’язань.

Не ухвалено жодного нормативного акту і у сфері транспорту. Розроблені проєкти законів України у сфері автомобільного, залізничного, внутрішньоводного транспорту з метою приведення законодавства України у відповідність до актів Європейського Союзу. Однак Верховна Рада України не ухвалила базових євроінтеграційних законопроєктів через низький рівень парламентсько-урядової взаємодії та відсутність інклюзивного діалогу з бізнесом — йдеться у звіті.

Не виконано жодне із зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію у сфері освіти та навчання молоді. Головною перешкодою тут, на думку експертів, є відсутність в Україні інституційної пам’яті у процесі зміни урядових команд – продовження позитивних напрацювань у реформуванні сфери освіти.

Фактори, які сприяють виконанню Угоди про асоціацію

Підсумовуючи прогрес України у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС, експерти, які здійснювали громадський моніторинг Угоди, назвали ключові фактори успіху її виконання. Це:

• інституційна спроможність державних органів;
• наявність в інституціях фахових експертів з права ЄС або європейських проектів, які цю підтримку надають;
• сталість політики і незмінність політичних пріоритетів;
• наявність політичної волі долати різного виду супротив, який виникає при наближенні законодавства;
• постійний діалог з бізнесом, та іншими зацікавленими стейкхолдерами в підсекторі;
• вигода від торгівлі з ЄС;
• відсутність необхідності здійснювати значні витрати із бюджету.

Публікацію створено на основі Полісі-бріф аналітичного документу «Україна та Угода про асоціацію: моніторинг виконання 2014-2019». Графіка — із Моніторингового звіту «Україна та Угода про асоціацію. Моніторинг виконання за 2014-2019 роки».