07 вересня 2023, 10:51

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Маємо зробити все від нас залежне, щоби добитися відкриття перемовин про членство з ЄС вже цьогоріч»

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у вебінарі «Європейська інтеграція, повномасштабне вторгнення рф: роль української діаспори у боротьбі і подоланні викликів та загроз».

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що представники діаспори можуть допомагати Україні всередині держав, в яких вони живуть. Вони можуть краще комунікувати події в Україні та потреби України, враховуючи ментальні, історичні та культурні відмінності, котрі, можливо, не завжди враховують представники українського політикуму чи громадянського суспільства.

Голова Комітету нагадала, що повномасштабне вторгнення суттєво змінило настрої всередині України. Ті, хто продовжував вбачати в Російській Федерації дружню, сусідську країну — нарешті, зрозуміли, хто є справжнім ворогом. Відповідаючи на ці настрої в українському суспільстві, влада звернулися до ЄС із тим, щоби Україна отримала членство в ЄС. «Довелося одразу скоригувати цей намір, і ми активно з початку повномасштабного вторгнення включилися не тільки в адвокацію та в роботу щодо підсилення надання нам військової допомоги, а й включилися у роботу, щоб нам надали кандидатський статус», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона заявила, що це велика заслуга Сил Оборони, українського суспільства, об’єднання зусиль на всіх щаблях влади з усього політичного спектру України - в отриманні кандидатського статусу на вступ до ЄС. Цей статус супроводжувався сімома умовами до України.  «На жаль, наприкінці грудня минулого року  — на початку січня цього року від очільників Парламенту та Уряду звучали запевнення, що Парламент та Уряд вже зробили все, що від нас залежало, у виконанні цих семи умов», —зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. У червні Україна отримала від Єврокомісії проміжну оцінку. І виявилося, що наша держава виконала лише дві з семи умов. «Мені прикро, що  в умовах такого кривавого випробування нам доводиться переробляти те, що ми зробили. Багато хто з колег вважає, що ми можемо пройти між крапельками. Що ми можемо пройти, не виконавши умови не на 100%», — зауважила голова Комітету.

Водночас, за її словами,  в України є унікальний шанс отримати переважно позитивну оцінку і рекомендацію Єврокомісії на відкриття перемовин про членство вже цього року. «Я бачу це, як вікно можливостей для України, бо 2024 рік буде роком виборів до Європарламенту, буде зміщувати увагу до інших процесів. Україні буде дедалі важче пробитися в пріоритетність порядку денного», — зазначила голова Комітету.
У другій половині 2024 року, за її словами, в Євросоюзі буде головувати Угорщина, і вона може спробувати накинути Україні додаткових зобов’язань і вимог на шляху до членства. «Тому вважала би, що ми маємо зробити все від нас залежне для того, щоби добитися відкриття перемовин вже цьогоріч», — сказала голова Комітету.

Щодо ролі діаспори у підтримці України — то тут, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, є кілька важливих напрямків. Це адвокація надання Україні військової допомоги. Взаємодія з локальними політиками щодо їхньої позиції з підтримки України та підзвітності їхньої роботи у цьому напрямі. А також буденна рутинна робота у поясненні людям, що відбувається в Україні, чому йде війна, і чому примушення України до миру на умовах Путіна буде катастрофічною помилкою.

Голова Комітету зауважила, що зараз не вистачає серйозної, скоординованої медійної кампанії на підтримку України. «Очевидно, вона вимагає голів, меседжів, повідомлень, ресурсу, активних зусиль щодо розміщення інформації про війну в Україні. Але мені видається, що через різні середовища кожен має своє сприйняття війни, яке може промовляти до тих суспільств і середовищ, де ви зараз є. Кількох статей у «Вашингтон пост» чи «Нью-Йорк таймс» є недостатньо, щоби втримувати ту підтримку суспільств, яку ми продовжуємо мати», — наголосила Іванни Климпуш-Цинцадзе. Тому важливе завдання — через людські історії максимально розповсюджувати інформацію, що відбувається в Україні, створювати свій інформаційний ресурс. «Дуже сильно розраховуємо на те, що тут можуть включитися організації діаспорян, політично активних українців», — підсумувала голова Комітету.