Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Ключ від миру в Україні лежить виключно в Кремлі»

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук, заступниця голови Комітету Марія Мезенцева, член Комітету Валентин Наливайченко, а також голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко взяли участь в онлайн зустрічі з депутатами німецького Бундестагу. Сторони обговорили двосторонню співпрацю, європейські та євроатлантичні перспективи України, а також безпекові питання, зокрема, завершення будівництва газогону «Північний потік-2» та протидію російській агресії.

Голова Комітету поінформувала депутатів Бундестагу про те, що ситуація на східному кордоні України залишається напруженою. Незважаючи на всі заяви Російської Федерації, що після так званих навчань, які проводилися навесні, російські збройні сили були відведені від території України, це не відповідає дійсності. Близько 30% тих додаткових підрозділів, які були зібрані РФ на кордоні України, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, там і залишаються. Більше того, готуються додаткові навчання на території Білорусі між російськими та білоруськими військами «Запад 2021». Тому для України відкривається додаткова військова загроза — з боку Росії через територію Білорусі. «Росія є єдиним джерелом і причиною війни, яка точиться на території України. Росія є стороною конфлікту, вона окупувала і незаконно анексувала частину нашої території. Ключ від миру в Україні лежить виключно в Кремлі. Україна не має ключів до того, щоби на нашій землі, на нашій території, для нашого народу настав мир. Тому ми дійсно розраховуємо на те, що саме з допомогою і з підтримкою наших партнерів, зокрема, Німеччини, ми разом змусимо Росію, нарешті, дотримуватися міжнародного права», — заявила голова Комітету.
Іванна Климпуш-Цинцадзе поінформувала німецьких колег, що Україна виступає категорично проти завершення будівництва газогону «Північний потік-2». Наша держава, за словами голови Комітету, розцінює цей проєкт не як економічний, а суто геополітичний і безпековий, який Росія використовує для обеззброєння та додаткових атак на Україну, для тиску як на Україну, так і на наших партнерів у ЄС. «У добудові «Північного потоку - 2» ми бачимо загрозу нашому виживанню як держави. Ми добре знаємо, як Росія поводилася в газових війнах, коли використовувала інструмент газу, примушувала Європу мерзнути, не подаючи газ через Україну і звинувачуючи в невиконанні зобов’язань, хоча це була неправда. Ми пам’ятаємо, як Росія підривала частини газогонів у Туркменістані, я добре пам’ятаю 2006 рік, коли газогін був підірваний у Грузії. Тому ми як істинні друзі Німеччини хочемо вас застерегти від того, щоб ви не залишалися мрійниками щодо того, що для Росії це економічний інструмент. Росія не зацікавлена в тому, щоби Німеччина була сильнішою, щоби ЄС був єдиний і сильний. Тому ми б’ємо на сполох і намагаємось знайти порозуміння з вами», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Голова Комітету також нагадала, що Україна має серйозні амбіції щодо членства в ЄС та НАТО, які заявлені не лише в гаслах, а і в Конституції України. Зараз, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, наша держава працює над виконанням Угоди про асоціацію. Це основний інструмент для продовження інтеграційного шляху до Європейського Союзу. «Для нас важливо не лише виконання з нашого боку Угоди про асоціацію. Важливо також, щоби Угода мала відгук і рух назустріч Україні і з боку наших європейських партнерів, коли Україна виконує свої домашні завдання», — зауважила голова Комітету. Водночас вона визнала, що виконання Угоди Україною відбувається не так швидко і якісно, як би хотілося.

Голова Комітету Бундестагу в закордонних справах та з питань ЄС Ґюнтер Кріхбаум, зі свого боку, зазначив, що Україна має продовжувати реформи, щоби досягти поставлених стратегічних цілей: «Україна має і далі проводити реформи, бо реформи проводяться не для того, щоб задовільнити Берлін чи Париж, а для народу України, щоб люди жили в державі, яка працює на їхню користь».

Сторони обговорили також потребу визнання Бундестагом Німеччини Голодомору геноцидом українського народу. Українська нація, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, формувалася в умовах постійної присутності тоталітарних режимів на її території, в умовах виживання і геноциду, в умовах кількох воєн і, незважаючи на все це, вона відбулася і будується зараз: «Для нас дуже важливо подивитися разом з нашими партнерами правдивими очима на нашу історію, щоби світ знав про ті безчинства, які творилися на території України, коли винищувався цілий народ».  Голова комітету переконана, що Україна культурно, історично, ментально і ціннісно повністю належить до Європейського континенту. «Ми довели, що ми є тим останнім форпостом, який стоїть за цінності. Деколи, на жаль, в європейських країнах є подвійні стандарти стосовно цінностей, а ми в Україні платимо кров’ю за те, що вирішили самовизначитися, що ми знаємо, куди ми хочемо йти. Ми розуміємо, що маємо дуже багато зробити для того, щоби бути взаємосумісними з європейськими і натовськими країнами, але це не означає, що хтось може зачинити перед нами двері. Я сподіваюся на підтримку Німеччини щодо того, що Україна має право на своє європейське майбутнє, бо ми ніхто інші, як європейці», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.