Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у дискусії
«Реальна політика/ідеальна політика: Захід після 24 лютого» в рамках «Riga
Conference 2022».
В рамках дискусії учасники обговорювали формат Східного партнерства як
інструмент євроінтеграції України, Грузії та Молдови. Іванна
Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Східне партнерство як зовнішньополітичний
формат співпраці Євросоюзу з сусідами, котрий був започаткований ще у 2009
році, сьогодні більше не існує. Бо його учасники – Азербайджан, Білорусь,
Вірменія, Грузія, Молдова та Україна пішли кожен своїм шляхом. «Східне
партнерство померло, і ми маємо це визнати. Як кажуть північноамериканські
індіанці —якщо кінь мертвий — злазьте. І ми маємо фокусуватися на
майбутньому, а не минулому. Шукати нові інструменти та можливості», —
сказала голова Комітету.
Вона висловила вдячність європейській спільноті за надання Україні статусу
кандидатки на вступ до ЄС. Але також звернулася до країн-партнерів, з
якими Україна досі синхронізувала свій євроінтеграційний шлях, — Молдови
та Грузії — із закликом до сильнішої підтримки України: «Ми сподіваємось,
що Грузія та Молдова розуміють, що якщо Україна програє — вони не матимуть
жодних шансів утримати свою безпеку, зберегти свою незалежність та
державність. Ідеться не тільки про наше виживання. Якщо ми всі разом не
зможемо перемогти російського агресора — це матиме жахливі наслідки і для
ваших країн, і для всього геополітичного та безпекового порядку у світі».
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС переконана, що ці країни
можуть зробити для підтримки України дуже багато: боротися з російською
пропагандою, запровадити додаткові санкції проти російського режиму,
закрити дорогу російським дезертирам, які тікають з рф замість того, щоб
взяти на себе відповідальність і протистояти диктаторському режиму путіна.
Щодо перспектив України перейти від статусу кандидатки до початку
переговорів про вступ до Євросоюзу Іванна Климпуш-Цинцадзе впевнена, що
тут треба застосовувати реалістичний підхід. В Україні, за її словами, є
велике бажання рухатися швидко. Але це залежить, і від швидкості України
та реалізації семи вимог, якими супроводжувалося надання їй кандидатського
статусу, і від спроможності і готовності інституцій Європейського Союзу.
Вони, на думку голови Комітету, мають бути готовими оперативно і якісно
надавати зворотній зв'язок із нагальних питань, які ставить Україна,
таких, як оцінка відповідності, експертиза і т.д. «Поки цього немає. І це
поки відбувається не з тією швидкістю, на яку сподівався український Уряд.
Я належу до тих людей, хто оцінює і враховує всі аспекти цього руху. Тому
я не думаю, що варто очікувати початку переговорів про вступ у 2023 році,
але я хочу помилитися. І я запевняю вас, що в українському Парламенті, як
і, сподіваюся, в Уряді, ми готові працювати над своєю частиною домашньої
роботи попри те, що нам доводиться боротися у цій кривавій війні», —
сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.