Під час засідання члени комітетів заслухали доповіді віцепрем’єрки з
питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної,
міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, заступника Керівника
Офісу Президента України Ігоря Жовкви та міністра оборони України
Андрія Тарана.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС зауважила, що Україну
цьогоріч не запросили взяти участь у саміті НАТО, який відбудеться 14
червня у Брюсселі. Віцепрем’єрка з питань європейської та
євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що саміт спершу
мав відбутися восени цього року. Він передбачав ширший формат залучення
і роботи, але був перенесений на літо у зв’язку з відновленням ролі
Сполучених Штатів на політичній шахівниці та у НАТО. Відтак, формат
саміту було змінено. «Те, що я можу зараз підтвердити, — це буде
закритий саміт, у якому не передбачена участь жодного з партнерів, він
буде проходити у форматі однієї робочої сесії, і на його розгляд будуть
представлені лише ті питання щодо яких є консенсус країн Альяснсу», —
повідомила віцепрем’єрка.
Іванна Климпуш-Цинцадзе поцікавилася, чому протягом двох років Україна
так і не спромоглася призначити керівника місії України при НАТО.
Міністр оборони Андрій Таран заявив, що знайти кандидата, який би був
фахівцем у сфері та водночас вільно володів англійською мовою,
виявилося складно. А міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
повідомив, що такого фахівця, нарешті, знайшли і він зараз проходить
безпекову сертифікацію в Північноатлантичному Альянсі.
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС запитала у
доповідачів, якою є стратегія влади щодо протидії завершенню
будівництва російського газогону Північний потік-2. За словами
віцепрем’єрки, українська влада веде системну роботу зі США та
Німеччиною у цьому питанні, незважаючи на останнє рішення Сполучених
Штатів не запроваджувати санкції проти компанії-оператора «Північного
потоку-2».
Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала на важливості налагодження з
Єврокомісією механізму узгодження українського законодавства із правом
ЄС. Незважаючи на те, що Додаток 27 до Угоди про асоціацію, який
передбачає консультації України з Єврокомісією щодо всіх законопроєктів
у сфері енергетики, був оновлений ще у 2019 році, такий механізм досі
не був напрацьований. За словами віцепрм’єрки, Єврокомісія наразі не
готова системно працювати за цим напрямом: «Ми написали кілька звернень
різних рівнів щодо початку виконання Європейською комісією своїх
зобов’язань щодо оцінки проєктів актів у сфері енергетики відповідно до
27 Додатку. Єврокомісія наразі не готова системно до цього підходити,
тому ми вибудували механізм, який передбачає погодження цих проєктів
актів за процедурою мовчання». Останній раунд переговорів з цього
питання, за словами Ольги Стефанішиної, було проведено під час її
візиту до Брюсселя 18-21 травня цього року. Представники Європейської
Комісії пообіцяли, що протягом місяця нададуть відповідь, яким буде
механізм погодження законопроєктів з Україною.
Учасники засідання звернули увагу на те, що консенсус європейських
країн щодо подальших санкцій проти Росії може похитнутися, оскільки в
ЄС почали з’являтися заяви навіть на найвищому рівні, щодо того, що
санкції проти Росії більше не працюють. Перший заступник голови
Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського
співробітництва Григорій Немиря, зокрема, нагадав про заяву президента
Франції Еммануеля Макрона минулого тижня, у якій Макрон сказав, що
принцип постійного посилення санкцій проти Росії у відповідь на
«заморожені» конфлікти більше не працює. Ольга Стефанішина зауважила,
що російська пропаганда потужно шириться столицями Європейського Союзу:
«Ми бачимо певні наративи, які спонукають деяких європейських політиків
налагоджувати бізнес as usual з Російською Федерацією, але, хоч і була
така заява президента Франції, вона говорить лише про те, що санкційний
механізм має постійно модифікуватися. Ми також говорили під час візиту
до Брюсселя, що має бути стратегія щодо Росії, і сьогодні Європейський
Парламент її напрацьовує. ЄС має працювати над новим посиленим
механізмом санкційного тиску — це і обмеження доступу до системи SWIFT,
і запровадження санкцій проти найближчого оточення Путіна. Лише
системний підхід у цьому питанні може бути ефективний».
Віцепрем’єрка також поінформувала учасників засідання, що перші
переговори щодо оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію
Україна-ЄС Уряд планує закінчити до цьогорічного саміту, запланованого
на жовтень.