«Східне партнерство» має стати інструментом розширення ЄС для тих країн, які прагнуть цього

Про це Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила під час публічної дискусії «Досягнення України в «Східному партнерстві» та плани на майбутнє». Під час дискусії було презентовано моніторинговий звіт Української національної платформи Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства» «Поступ України у виконанні двадцяти досягнень «Східного партнерства» до 2020 року». Звіт охоплює період із вересня 2019 до вересня 2020 року. У травні минулого року «Східному партнерству» виповнилося 11 років. Цей зовнішньополітичний формат співпраці ЄС із сусідами було започатковано 7 травня 2009 року з ініціативи Польщі та Швеції. Він охоплює держави-члени ЄС і шість східноєвропейських сусідів – Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Початкова мета цього формату — поглиблення співпраці держав Східної Європи та Південного Кавказу з ЄС та оновлення договірно-правової бази відносин шляхом заміни угод про партнерство та співробітництво на угоди про асоціацію, створення поглиблених та всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС та країнами-партнерами.

Іванна Климпуш-Цинцадзе переконана, що сьогодні «Східне партнерство» має розглядатися з точки зору амбіцій України як можливий інструмент для виконання стратегічної мети — отримання в перспективі членства у Європейському Союзі. Відтак, з точки зору України, ті інструменти, які пропонувало «Східне партнерство», на думку голови Комітету, до певної міри не відповідали амбіції, яку Україна для себе заявила. «Велика кількість тих речей, якими ми —країни «Східного партнерства» — могли і мали б скористатися протягом цих років у взаємодії з ЄС, дуже сильно просіла, зокрема, у 2020 році», — впевнена Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також додала, що країни-учасниці формату дуже по-різному ці можливості реалізовували. Україна, Молдова та Грузія, які мають більші амбіції щодо ЄС, разом із частиною європейських парламентарів намагалися порушити питання диференціації в рамках «СхП». Відмінності в рамках цього формату співпраці, на думку голови Комітету, ще більше проявилися у 2020 році, зокрема, через пандемію та геополітичну ситуацію. Іванна Климпуш-Цинцадзе впевнена, що в межах «Східного партнерства» було не враховано вплив Росії. «Нехтування російським фактором і впливом Кремля, як і агресії проти Грузії, агресії проти України, триваючої присутності та гібридного впливу на Молдову і, очевидно, всіх тих подій, які відбуваються в Білорусі, азербайджано-вірменської війни, — все це піднімає геополітичний контекст значно вище, в тому числі і в рамках «Східного партнерства», — заявила Голова Комітету.

Експерти, які готували звіт щодо поступу України у виконанні двадцяти досягнень «Східного партнерства» до 2020 року проаналізували 20 сфер і поставили різні оцінки щодо стану виконання у цих сферах, в тому числі у сфері верховенства права, антикорупційної інфраструктури та реформи державного управління. Голова Комітету зауважила, що всі досягнення України у згаданих напрямах нівелюються реальним станом справ в Україні. «Правове свавілля, яке зараз відбувається в країні, перекреслює те, що ми сьогодні маємо на папері», — стверджує Іванна Климпуш-Цинцадзе. Схожа ситуація, на думку голови Комітету, і з судовою реформою, «відкочуванням назад» у галузі енергетики та реформою державної служби, коли, нібито через пандемію, людей почали залучати на роботу без проведення конкурсів.

Щодо перспектив цього формату співпраці з ЄС — Іванна Климпуш-Цинцадзе впевнена, що він має враховувати амбіції України та рівень її співпраці з ЄС. «Порядок денний, який був запропонований Радою Європейського Союзу у травні 2020 року як бачення майбутнього «Східного партнерства», не відповідає тим викликам, з якими ми стикаємося, і тим цілям та стратегіям, які ми для себе як держава ставимо, — вважає голова Комітету, – Мені би дуже хотілося, щоб «Східне партнерство», яке створювалося понад десяток років тому як інструмент формулювання першого підходу політики ЄС до своїх східних сусідів, – не консервувало ситуацію, яка була десять років тому. «СхП» має стати інструментом розширення ЄС для тих країн, що цього прагнуть і демонструють успіхи у виконанні своїх євроінтеграційних завдань. Політика розширення ЄС не може закінчуватися Західними Балканами», — заявила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також впевнена, що Україна може використати інструмент «Східного партнерства» для реалізації своїх амбіцій у рамках Європейської зеленої угоди, яка передбачає створення кліматично нейтральних і сталих економік на континенті. «Мені видається важливим, щоби ми як Україна – і, може, Міністерство закордонних справ і Уряд це підхоплять — і в рамках «Східного партнерства» спробували більшу увагу залучити до тих сфер, які співвідносяться і потребують особливої уваги в рамках заявлених Урядом амбіцій щодо Європейського зеленого курсу. Це, зокрема, охорона довкілля, енергетика та сільське господарство», — підсумувала голова Комітету.