Угода про асоціацію
Путівник для здійснення аналізу відповідності проектів законів зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС
посилання...
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони посилання...
Діяльність Комітету
Засідання Комітету
24 квітня 2024, 12:57Слухання у Комітеті
17 травня 2023 , 16:36
Засідання "Круглого столу"
27 березня 2018 , 01:30
У Верховній Раді розроблять план реформ для психологічної галузі
докладніше...
Законопроектна робота у Комітеті
Законопроекти на розгляді Комітету
Що крім безвізу?
Угода про асоціацію між
Україною та ЄС — важливий документ, який демонструє еволюцію відносин між
Україною та Європейським Союзом. Він дає можливість Україні перейти від
звичайного партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної
інтеграції з ЄС.
Саме Угода закріплює сфери поступової інтеграції України — йдеться про єдиний економічний, торгівельний, політичний та енергетичний простір, приведення законодавства України у відповідність із правом ЄС. Але фундаментом Угоди, основою, на якій базується намір України інтегруватися до ЄС, є спільні цінності.
Цінності Європейського Союзу в Угоді з Україною розкриває преамбула, де їх перелічено:
- повага до демократичних принципів, верховенства права, доброго врядування, прав людини і основоположних свобод, у тому числі прав осіб, які належать до національних меншин;
- недискримінації осіб, які належать до меншин;
- повага до різноманітності, людської гідності.
Розділ 1 Угоди дає перелік основних міжнародних документів, у яких, власне, закріплена повага до основоположних демократичних принципів, прав людини та основоположних свобод.
Ось ці документи:
- Гельсінський заключний акт Наради з безпеки та співробітництва у Європі 1975 року.
- Паризька хартія для нової Європи 1990 року.
- Загальна декларація прав людини ООН 1948 року.
- Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Однак фундаментальні цінності, на яких базується ЄС, також зазнали еволюції. Європейська інтеграція на самому початку була орієнтована на вирішення здебільшого економічних завдань. Перше європейське об’єднання — Європейська спільнота з вугілля та сталі – була створена в 1951 р., згідно з Паризьким договором терміном на 50 років, Бельгією, Західною Німеччиною, Італією, Люксембургом, Нідерландами та Францією. Мета утворення — об’єднати вугільні та сталеливарні ресурси країн-учасниць, щоб запобігти в такий спосіб новій війні у Європі.
25 березня 1957 року було створено Європейську економічну спільноту. У преамбулі Римського договору, який, власне, дав початок цій спільноті, з’явився важливий пункт про те, що він укладається для збереження миру і свободи.
Наступним етапом еволюції цінностей ЄС став Єдиний європейський акт, підписаний 1986 року. Він вперше вніс значні зміни до основоположного Римського договору, і саме в ньому члени європейської спільноти заявили про свою рішучість сприяти спільними зусиллями розвитку демократії, що спирається на основні права. У першу чергу, на право свободи, рівності і соціальної справедливості.
Маастрихтський договір — про утворення Європейського Союзу, підписаний 7 лютого 1992 року, підтвердив відданість членів ЄС принципам свободи, демократії, поваги до прав людини, основних свобод і верховенства права. Він також задекларував спільне прагнення поглиблювати солідарність між своїми народами на основі принципу поваги до їхньої історії, культури і традицій.
Наступним етапом еволюції цінностей ЄС став Амстердамський договір. Його було ухвалено на засіданні Європейської Ради в Амстердамі 16-17 червня 1997 року. 2 жовтня 1997 року його підписали міністри закордонних справ 15 держав-членів. Цей договір вніс істотні зміни в Маастрихтський договір. ЄС було оголошено простором свободи, безпеки та справедливості. Були встановлені обов'язки всіх держав-членів строго дотримуватися і охороняти фундаментальні права людини, запобігати будь-якій дискримінації. Закріплювалося право постраждалих громадян на юридичний захист з боку Суду ЄС.
Ці принципи згодом були підтверджені, розширені і переведені в категорію цінностей у Хартії Європейського Союзу про основні права. Цей документ, власне, закріплює головні політичні, соціальні та економічні права громадян ЄС. Документ було оприлюднено у Ніцці 7 грудня 2000 року, але набула чинності Хартія лише із підписанням Лісабонського договору 1 грудня 2009 року. Лісабонська угода остаточно закріпила перелік фундаментальних європейських цінностей, до яких належать: повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права та дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин. Ці цінності є спільними для держав-членів в рамках суспільства, характеризується плюралізмом, недискримінацією, терпимістю, справедливістю, солідарністю і рівністю жінок та чоловіків.
Уклавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна також взяла на себе зобов’язання дотримуватись прав та свобод європейської спільноти, сповідувати і забезпечувати цінності, які поділяють країни Європейського Союзу.
У Преамбулі Угоди вказано, що політична асоціація та економічна інтеграція України з Європейським Союзом залежатиме від прогресу в імплементації цієї Угоди, а також від досягнень України в забезпеченні поваги до спільних цінностей і прогресу в наближенні з ЄС у політичній, економічній та правовій сферах.
The Agreement determines the areas of gradual integration of Ukraine - economic, trade, political and energy space, bringing the legislation of Ukraine in line with EU law. But the foundations of the Agreement, on which Ukraine's intention to integrate with the EU is based, are shared values.
The values of the European Union in the Agreement with Ukraine are disclosed by the preamble, which lists them:
- respect for democratic principles, the rule of law, good governance, human rights and fundamental freedoms, including the rights of persons belonging to national minorities;
- non-discrimination against persons belonging to minorities;
- respect for diversity, human dignity.
Section 1 of the Agreement provides a list of the major international documents that, protect respect for fundamental democratic principles, human rights and freedoms:
- UN Declaration of Human Rights in 1948.
- The Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms1950.
- Final Act of the Conference on Security and Cooperation in Europe 1975.
- The Charter of Paris for a New Europe 1990.
However, the fundamental values on which the EU is based have also evolved. In the beginning, European integration was focused on solving mostly economic problems. The first European consolidation - the European Coal and Steel Community - was created in 1951 under the Treaty of Paris for a 50-year period by Belgium, West Germany, Italy, Luxembourg, the Netherlands and France. The purpose of the formation was to combine the coal and steel resources of the participating countries in order to prevent a new war in Europe.
On 25 March 1957, the European Economic Community was established. The preamble to the Treaty of Rome, which, in fact, initiated this community, made an important point that it was being concluded to preserve peace and freedom.
The next step in the evolution of the EU values was the Single European Act, signed in 1986. For the first time, it made major changes to the fundamental Treaty of Rome. The members of the European community declared their determination to promote a joint effort to develop a democracy based on fundamental rights. First and foremost, the right to freedom, equality and social justice.
The Maastricht Treaty on the Establishment of the European Union, signed on 7 February 1992, reaffirmed the commitment of the EU members to the principles of freedom, democracy, respect for human rights, fundamental freedoms and the rule of law. It also declared a common desire to deepen solidarity between the EU people on the basis of respect for their history, culture and traditions.
The next step in the evolution of the EU values was the Treaty of Amsterdam. It was approved at the European Council meeting in Amsterdam on 16-17 June 1997. On 2 October 1997, it was signed by the Ministers of Foreign Affairs of 15 Member States. This treaty made significant changes to the Maastricht Treaty. The EU has been declared an area of freedom, security and justice. It was the duty of all Member States to strictly respect and protect fundamental human rights and to prevent any discrimination. The right of injured citizens to legal protection by the EU Court of Justice was enshrined.
These principles were subsequently reaffirmed, extended and translated into the category of values in the Charter of Fundamental Rights of the European Union. This document, in fact, enshrines the fundamental political, social and economic rights of the EU citizens. The document was published in Nice on December 7, 2000, but the Charter came into force only with the signing of the Treaty of Lisbon on December 1, 2009. The Lisbon Treaty finally consolidated the list of fundamental European values: respect for human dignity, freedom, democracy, equality, the rule of law and respect for human rights, including the rights of persons belonging to minorities. These values are common to the Member States within society, characterised by pluralism, non-discrimination, tolerance, justice, solidarity and equality between women and men.
Having concluded an Association Agreement with the EU, Ukraine has also committed itself to upholding the rights and freedoms of the European Community, to uphold and promote the values shared by the countries of the European Union.
The Preamble to the Agreement states that Ukraine's political association and economic integration with the European Union will depend on progress in the implementation of this Agreement, as well as Ukraine's achievements in ensuring respect for common values and progress in approaching the EU in political, economic and legal spheres.