Голова Комітету подякувала Естонії за підтримку України у війні з агресором, адже як невелика країна Естонія робить дуже багато та демонструє приклад іншим. Вона висловила сподівання, що ця підтримка збережеться і посилиться, зважаючи на критичність ситуації, в якій перебуває наша держава. Важливу роль, переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе, відіграє також Північно-Балтійська вісімка, в якій зараз головує Естонія (Північно-Балтійська вісімка – Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція): “У наших держав спільне розуміння загроз і того, що поставлено на карту. На жаль, такого спільного розуміння поки немає на рівні всього Європейського Союзу.”
Тііна Інтедьманн зазначила, що в Естонії свідомі того, наскільки складний для України нинішній період. Водночас, вважає вона, важливо пам’ятати, що російська агресія почалася не у 2022 році — це марафон, який триває вже багато років, і Естонія підтримує Україну настільки, наскільки може, та намагається переконувати інших партнерів робити більше.
Також сторони обговорили європейську інтеграцію України. Голова Комітету наголосила на важливості відкриття Євросоюзом усіх перемовних кластерів з Україною і закликала допомогти Україні подолати блокування цього процесу всередині ЄС. Окрім цього, на її думку, ЄС має посилити технічну і політичну підтримку реформаторського порядку денного України.
Пані Посол Естонії, своєю чергою, зазначила, що наразі європейські партнери очікують від України дуже швидкого прогресу у впровадженні реформ. Крім того, частина європейського фінансування залежить від виконання конкретних умов. Вона поінформувала, що наразі в ЄС обговорюється значний фінансовий запит України, і важливо пояснити партнерам обґрунтованість потрібних сум і те, на що саме вони будуть спрямовані. Для фінансової допомоги ЄС в частині військових витрат уже існує механізм нагляду із залученням міжнародних партнерів. На думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, було б корисно мати подібний механізм і для інших напрямів фінансування.