Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася із статс-секретарем Федерального міністерства закордонних справ ФРН Томасом Баґґером.

Вона подякувала Німеччині за допомогу Україні, однак зазначила, що сьогодні більше, ніж будь-коли ця допомога має бути ще більш рішучою. Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що в Україні уважно стежать за тим, як розвиваються події в Німеччині, за розпадом коаліції та за тим, чи буде збережена підтримка Німеччиною України. «Ми сподіваємось, що ті політичні сили в Бундестазі, які розуміють необхідність інвестування в безпеку Європи через підтримку України, зможуть зберегти більшість і сформувати наступну коаліцію», — сказала голова Комітету.

Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила занепокоєння закликами до переговорів з Росією, які дедалі частіше лунають на Заході. За її словам, Росія не прагне миру. «Я наразі не бачу інструментів впливу на РФ, які би змусили її до переговорів не на умовах того, що вона хоче отримати у цій війні», — сказала голова Комітету. Вона додала, що якщо не буде встановлено стійкого і тривалого миру, то воєнне цунамі накриє всю Європу: «Тому якщо не буде достатнього тиску на Росію, щоби вона більше не змогла розв’язувати нові війни — то і тривалого миру досягти не вдасться». Також не вдасться його досягти і без членства України в НАТО, переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Щодо Європейської інтеграції голова Комітету поінформувала, що Україна сподівається відкрити перемовини з ЄС за кластером «Основи» вже на початку наступного року. Зараз триває робота переговорних груп. Комітет з питань інтеграції України до ЄС, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, взяв на себе координаційну роль для того, щоби налагодити ефективну взаємодію між урядом та парламентом в ході роботи цих переговорних груп. «Ми напрацьовуємо нові форми взаємодії і, сподіваюся, відточимо ці інструменти для подальшої продуктивної роботи», — сказала голова Комітету. Вона також наполягла, що вже зараз, на шляху членства України до ЄС, важливо закладати додаткові інструменти фінансування України у майбутньому бюджеті ЄС, який запрацює з 2028 року. Адже Україна — єдина серед держав-кандидаток виконує свою домашню роботу в безпрецедентних умовах, в умовах війни. Відтак, адаптація певних сфер до стандартів ЄС вимагає значно більше ресурсів, в тому числі фінансових, а отже і додаткового механізму фінансової допомоги. Це, за словами голови Комітету, може бути щось на кшталт «Ukraine facility», через який Європейський Союз підтримує Україну зараз.

Томас Баґґер зазначив, що Німеччина входить у політично перехідний період. Однак, він запевнив, що це жодним чином не позначиться на підтримці України його країною. Він зауважив, що в бюджеті Німеччини на наступний рік передбачені кошти для цього і зараз тривають дискусії щоби цю підтримку навіть збільшити.

Пан Баґґер також зауважив, що зі зміною керівництва у Сполучених Штатах і Україна, і Європа загалом входять у фазу невизначеності. Він вважає, що нові рішення американської адміністрації щодо України не повинні ухвалюватися без участі України та Європи. І ці рішення мають передбачати встановлення сталого і тривалого миру на континенті.