У Комітеті з питань інтеграції України до Європейського Союзу відбулася тристороння онлайн зустріч із євродепутатами з комітетів у справах ЄС Польщі та Німеччини. Учасники обговорили підтримку України у протистоянні Росії та спільнодію на шляху європейської інтеграції.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе подякувала Польщі та Німеччині за допомогу для боротьби з агресором. Водночас, вона зауважила, що боротьба триває і постійно з'являються нові виклики на цьому шляху. «Ми поки не знаємо, якими будуть зовнішньополітичні кроки нової американської адміністрації, але дуже розраховуємо, що нам вдасться зберегти, через пряму роботу на різних рівнях, двопартійну підтримку Сполучених Штатів», — сказала голова Комітету. За її словами, важливо спільно з європейськими колегами донести до колег у США, що війна в Україні — це не просто конфлікт між Російською Федерацією і Україною. І вона не лише за територію. «Якщо вільний свій дозволить Україні зазнати поразки — це матиме катастрофічні наслідки не тільки геополітичні, а й безпосередньо економічні, безпекові для кожного громадянина вільного світу, як в Європі, так і в Сполучених Штатах Америки і в інших державах», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона зауважила, що в Україні уважно стежать за політичною ситуацією в Німеччині, зокрема, за розпадом парламентської коаліції, і висловила сподівання, що все-таки будуть знайдені голоси у німецькому Бундестазі для підтримки продовження і збільшення допомоги Україні. «Для нас це критично важливо… Ми відчуваємо протягом усієї осені набагато жорсткіший тиск ворога, намагання зламати нас, нашу волю, економічну спроможність, спроможність мати базове забезпечення електроенергією для того, щоби пережити цю непросту зиму», — сказала голова Комітету.

Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що попри війну і важку боротьбу, Україна все ж продовжує трансформувати і змінювати країну на шляху європейської інтеграції. «Ми дуже розраховуємо на залучення Німеччини та Польщі, щоби нам вдалося ефективно і швидко проходити шлях до членства в Європейському Союзі. Ми розраховуємо, що під час польського головування в ЄС ми відкриємо перший переговорний кластер «Основи» і зможемо працювати над його реалізацією», — сказала Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС. Вона також зауважила, що вже зараз, плануючи наступний бюджет Європейського Союзу, важливо розробити новий фінансовий інструмент підтримки України на кшталт Ukraine facility, який діє нині.

Голова Комітету з європейських справ Бундестагу Антон Хофрайтер зауважив, що Німеччина має докласти зусиль, щоби збільшити підтримку України. «Німеччина наразі зволікає з допомогою Україні. Йшлося про збільшення цієї допомоги на 3-4 мільярди, тобто до 15-16 мільярдів євро загалом. Однак, не було згоди щодо цього питання і, на жаль, наша коаліція розвалилась. Утім, я сподіваюся що нам вдасться ухвалити рішення щодо цієї допомоги», — сказав Антон Хофрайтер. Він зазначив, що Сполучені Штати та Німеччина — дві найважливіші країни для підтримки України, переживають зараз важкі часи. «Я абсолютно переконаний, що зараз потрібно набагато сильніше підтримувати Україну. Це наш безпековий інтерес. І якщо США відмовляться це робити — то ми, європейці, повинні взяти це на себе», — сказав Антон Хофрайтер.

Аґнєшка Домініка Помаcка, голова Комітету в європейських справах Польського Сейму, запевнила, що незалежно від того, що відбувається за межами Європи, незалежно від результатів виборів у США, пріоритети Польщі не змінилися і безпека залишається на першому місці. «Наступного року 5% нашого ВВП закладено на оборону. Це дуже висока цифра, однак це набагато дешевше, ніж допустити поширення війни», — сказала Аґнєшка Домініка Помаcка.

Богдан Кліх, голова Комітету із закордонних справ та Європейського Союзу Сенату Польщі зазначив, що для Польщі, Німеччини та всієї Європи важливо продовжувати і посилювати допомогу Україні. «Все залежить від того, як ми допоможемо Україні досягти миру. Україна потребує нашої допомоги. Я гарантую, що буду робити абсолютно все, щоб ми продовжували надавати цю підтримку», — сказав Богдан Кліх.

Перший заступник голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук наголосив, що важливо тримати у фокусі наступне головування Польщі в Євросоюзі. «На 6 місяців — із січня по червень Польща буде займати дуже важливу позицію, яка може допомогти нам серйозно просунутися в питанні інтеграції України до ЄС, в питанні наближення законодавства і зближення наших позицій переговорних, з якими ми будемо виходити на відкриття перемовин. Це, фактично, має має статися восени 2025 року. І ми розуміємо наскільки важливо використати всі можливості, щоби це відкриття переговорних глав відбулося без будь-яких затримок», —- наполіг Вадим Галайчук.

Він привернув увагу і до важливих питань економічної співпраці. «У червні 2025 року витікає строк дії того договору між Європейським Союзом і Україною про автономні преференції для українських товарів і про певні обмеження для певних груп сільськогосподарських українських товарів. Теж дуже важливо заздалегідь напрацювати позиції, аби ці автономні преференції були збережені, щоби Україна могла продовжувати транзит, могла продовжувати торгівлю. Для нашої економіки це надзвичайно важливе питання», — сказав перший заступник голови Комітету. За його словами, і у співпраці з Польщею, і у взаємодії з Німеччиною важливо всіляко підтримувати й розширювати проєкти міжрегіональної і транскордонної співпраці. «Дуже важливо постійно працювати над розширенням списку цих проєктів, над залученням більшої кількості наших наших міст до цієї співпраці, оскільки це є чи не найважливішим механізмом підтримки українським суспільством європейської євроінтеграції. Люди зможуть оцінити, що євроінтеграція означає для них, для їхнього міста, їхнього регіону, для тієї чи іншої професії», — сказав Вадим Галайчук. Він також
наголосив на тому, що важливо координувати зусилля між партнерами у боротьбі з російською пропагандою.

Заступниця голови Комітету Марія Мезенцева-Федоренко зауважила, що Німеччина і Польща сьогодні серед трьох країн, які прийняли найбільшу кількість тимчасово переміщених осіб з України. Вона подякувала Польщі та Німеччині за підтримку українців.  «Я хочу також подякувати, колеги, за те, що ви робите, що збільшуєте витрати на оборону. Ми сподіваємося всі 33 країни Альянсу будуть підтримувати цю тенденцію. Український парламент продовжує працювати над другим читанням нашого бюджету, левова частка якого піде на безпеку і оборону. Представляючи місто Харків, я хочу вам сказати, що ми щоденно потерпаємо від кабів. Ми не можемо їх деактивувати. Ми досі потребуємо систем протиповітряної безпеки та оборони», — наголосила Марія Мезенцева-Федоренко.

Вона також закликала німецьких та польських колег продовжувати лобіювати питання зняття лімітів на використання далекобійної зброї, підтримувати тимчасово переміщених українців, а також повернення українських дітей додому. «Хочу подякувати вам за активність у питанні звільнення ув'язнених цивільних українців та повернення військовополонених», — підсумувала Марія Мезенцева-Федоренко.