Комітет з питань інтеграції України до ЄС на засіданні 29 жовтня розглянув підготовлений до другого читання Проєкт закону №10044-д про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України. Метою доопрацьованого законопроєкту, як зазначено в пояснювальній записці, є врегулювання окремих питань організації, повноважень та порядку діяльності Рахункової палати щодо її удосконалення та покращення державного зовнішнього контролю відповідно до міжнародних стандартів та міжнародних зобов’язань України.

Перший заступник міністра фінансів Денис Улютін зауважив, що до доопрацювання законопроєкту були долучені представники Єврокомісії, експерти SIGMA, представники Рахункової палати, представники Мінфіну та інші зацікавлені сторони. За його словами, законопроєкт на сьогодні враховує рекомендації міжнародних експертів.

Водночас, фахівці секретаріату Комітету у розгорнутому висновку до тексту законопроєкту, підготовленому до другого читання (в редакції від 24 жовтня 2024 року) зауважують, що він не враховує зауваження, що були надані Комітетом з питань інтеграції України до ЄС у висновку від 07 жовтня 2024 року до першого читання. А саме, дискусійними є положення законопроєкту щодо участі Кабінету Міністрів України в призначенні членів дорадчої групи експертів.

Так, відповідно до запропонованих законопроєктом норм, існує тимчасове виключення з загального правила щодо формування дорадчої. Протягом восьми років з дня набрання чинності цим Законом така дорадча група експертів утворюється Верховною Радою України у складі шести осіб — трьох, визначених на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій та трьох, визначених на підставі пропозицій депутатських фракцій (груп) за підсумками рейтингового голосування. На виконання цього припису, Кабмін у тижневий строк з дня початку конкурсу звертається до відповідних міжнародних та іноземних організацій для надання пропозицій стосовно кандидатур до складу дорадчої групи експертів. Також Кабінет Міністрів у тижневий строк після отримання таких пропозицій затверджує кандидатури, надані відповідними міжнародними та іноземними організаціями, та подає інформацію щодо них до Верховної Ради. Таке рішення ухвалюють на відкритому засіданні уряду. Ці положення, на думку експертів Комітету, можуть порушувати конституційний припис щодо балансу та розподілу влади (стаття 6 Конституції України). Вони зауважують, що, з огляду на те, що Рахункова палата здійснює контроль від імені Парламенту України за надходженням коштів до Держбюджету та їх використанням (стаття 98 Конституції України) та те, що Рахункова палата підзвітна Верховній Раді і регулярно її інформує про результати своєї роботи (частина друга статті 1 Закону України «Про Рахункову палату»), — логічним було б подання кандидатур до складу дорадчої групи експертів від міжнародних та іноземних організацій безпосередньо до Верховної Ради України, з їх наступним призначенням.

Також, з огляду на запровадження нових, більш прозорих правил відбору кандидатів, передбачених законопроєктом, для більш ефективного функціонування Рахункової палати, було б доцільно провести конкурси на всі посади її членів, а не лише на вакантні станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Рахункову палату" та деяких інших законодавчих актів України". Такий підхід забезпечив би максимальну відкритість та повну відповідність складу цього органу новим стандартам, та підвищив би довіру до її діяльності — вважають фахівці секретаріату Комітету. Однак, ці правки до другого читання Комітет з питань бюджету відхилив.

Експерти Комітету також зауважують, що з метою врахування найкращих європейських стандартів та практик у сфері захисту персональних даних, окрім визначення обов’язку членів дорадчої групи експертів забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, необхідно встановити також і їхню відповідальність за розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку із здійсненням повноважень. Також, деталізувати коло суб’єктів, строки, способи та обсяги обробки персональних даних.
«Наші євроінтеграційні зобов’язання — це захист персональних даних і щоби ми мали відповідальність за ці порушення. Це стосується напряму європейської інтеграції. Друге, стосовно балансу влад, я вважаю, що Європейська Комісія не має нам дописувати — дотримуйтесь, будь ласка, балансу влад. Це би було дивно. Ми мали б уже засвоїти якісь базові принципи європейської інтеграції стосовно повноважень Кабінету міністрів. І стосовно перезавантаження — це теж про баланс влади і про незалежність цього органу», — зауважила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Утім, Комітет з питань інтеграції України до ЄС не зміг ухвалити висновок, щодо законопроєкту, підготовленого до другого читання — голоси членів Комітету розділилися. Відтак, актуальними залишаються зауваження, запропоновані до редакції законопроєкту перед першим читанням.