Іванна Климпуш-Цинцадзе в Берліні: «У мене дежавю із 2022-м роком, коли ніхто не вірив, що українці протримаються три дні»
18 жовтня 2024, 09:51
Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у конференції аналітичного Центру ліберальної модерності у Берліні. Конференція була присвячена війні в Україні та пошукам миру. Іванна Климпуш-Цинцадзе виступала у дискусії, присвяченій демократії та війні в Україні.
Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила важливість проведення таких заходів у Німеччині, бо саме вони допомагають тримати питання потреб України на порядку денному: «Я вдячна, що в нас такі надійні і ціннісні друзі в Німеччині, які продовжують робити все можливе й неможливе, щоби чітко означити пріоритети, щоби говорити про те, за що ми боремось, які ставки у цій війні, і як мають Україна та світ відповідати на ці виклики». У конференції брали участь представники різних політичних сил Німеччини, переважно з чинної влади та опозиції. «Вони усвідомлюють, що йдеться про значно більші виклики, ніж суто війну в Україні. Йдеться про те, що Росія воює з усім вільним світом. І вони розуміють, що це потребує серйозних роз'яснень і роботи з громадянами Німеччини», — сказала голова Комітету.
За її словами, Захід сьогодні дуже помиляється в кількох припущеннях. По-перше, що він не воює з Росією. Це не так. Навіть Росія чітко формулює, що вона воює проти Заходу. По-друге, Захід помиляється, коли вважає, що це війна за землю. Насправді — це війна за зміну світового порядку. «Нагадала всім про послання Путіна в грудні 2021-го року про те, що він хоче вийти на кордони 1997-го року, а це означає, що це не питання землі і території. Це питання того, що будь-який загарбаний населений пункт, найменше село Росія буде використовувати, як плацдарм для наступної атаки, ще одного наступу. І тут, очевидно, йдеться про повне нехтування міжнародним правом, про те, що Росія намагається довести, ніби силою можна змінити кордони будь-якої вільної держави», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. По-третє, за її словами, Захід досі вважає, що з РФ можливі компроміси. «У мене дежавю із 2022-м роком, коли ніхто не вірив, що українці протримаються три дні, чи два тижні. Всі готувалися допомагати українським партизанам. І ось зараз знову, вкотре ми бачимо це придивляння — хто перемагає, чи варто вкладати ресурси в допомогу Україні. Це взагалі неприпустимі речі», — наголосила голова Комітету. Вона закликала припинити дискусію про червоні лінії в якихось примарних перемовинах з Росією, бо Росія не має жодних планів до перемовин. Вона просто хоче змінити світоустрій і довести, що силою й надалі змінюватиме кордони. «Тому це не тільки питання того, як з цієї війни вийде Україна. Це матиме надто серйозні наслідки для всього світу. І не варто плекати ілюзії щодо можливих компромісів з Росією», — сказала голова Комітету. Вона ще раз наполягла, що єдиною дієвою гарантію миру не лише в Україні, а й на всьому континенті є членство України в НАТО. Тому, замість пошуків примарних компромісів з РФ варто зосередитися на чіткому плані поразки Росії та вступі України до Альянсу.
Говорячи про демократію в умовах війни, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що війна, звісно, створює загрози та ризики. «Певно, що демократія зазнає обмежень під час воєнних дій. Це об’єктивно, але варто знайти той баланс, який не дозволить цим обмеженням перетнути межу», — сказала голова Комітету. Вона зауважила, що Україна функціонує в правовому полі, і важливо не виходити за рамки обмежень, накладених законом. Вихід за правові обмеження, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, робить країну і суспільство слабшими. «Попри цю жорстоку війну, в якій ми змушені воювати, найбільшою загрозою для України є руйнування стійкості і єдності суспільства», — зазначила голова Комітету. Вона також переконана, що європейська інтеграція — і є те збільшувальне скло, яке може допомогти Україні відновити втрачені права та свободи. «Ми думали, що вже вибороли ці здобутки під час Революції гідності, що відстояли їх. Але вони, на жаль, сьогодні знову під загрозою. Тому сподіваюся, що європейська інтеграція дасть нам змогу тримати їх у фокусі і, водночас, вибудовувати свій прогрес», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила важливість проведення таких заходів у Німеччині, бо саме вони допомагають тримати питання потреб України на порядку денному: «Я вдячна, що в нас такі надійні і ціннісні друзі в Німеччині, які продовжують робити все можливе й неможливе, щоби чітко означити пріоритети, щоби говорити про те, за що ми боремось, які ставки у цій війні, і як мають Україна та світ відповідати на ці виклики». У конференції брали участь представники різних політичних сил Німеччини, переважно з чинної влади та опозиції. «Вони усвідомлюють, що йдеться про значно більші виклики, ніж суто війну в Україні. Йдеться про те, що Росія воює з усім вільним світом. І вони розуміють, що це потребує серйозних роз'яснень і роботи з громадянами Німеччини», — сказала голова Комітету.
За її словами, Захід сьогодні дуже помиляється в кількох припущеннях. По-перше, що він не воює з Росією. Це не так. Навіть Росія чітко формулює, що вона воює проти Заходу. По-друге, Захід помиляється, коли вважає, що це війна за землю. Насправді — це війна за зміну світового порядку. «Нагадала всім про послання Путіна в грудні 2021-го року про те, що він хоче вийти на кордони 1997-го року, а це означає, що це не питання землі і території. Це питання того, що будь-який загарбаний населений пункт, найменше село Росія буде використовувати, як плацдарм для наступної атаки, ще одного наступу. І тут, очевидно, йдеться про повне нехтування міжнародним правом, про те, що Росія намагається довести, ніби силою можна змінити кордони будь-якої вільної держави», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. По-третє, за її словами, Захід досі вважає, що з РФ можливі компроміси. «У мене дежавю із 2022-м роком, коли ніхто не вірив, що українці протримаються три дні, чи два тижні. Всі готувалися допомагати українським партизанам. І ось зараз знову, вкотре ми бачимо це придивляння — хто перемагає, чи варто вкладати ресурси в допомогу Україні. Це взагалі неприпустимі речі», — наголосила голова Комітету. Вона закликала припинити дискусію про червоні лінії в якихось примарних перемовинах з Росією, бо Росія не має жодних планів до перемовин. Вона просто хоче змінити світоустрій і довести, що силою й надалі змінюватиме кордони. «Тому це не тільки питання того, як з цієї війни вийде Україна. Це матиме надто серйозні наслідки для всього світу. І не варто плекати ілюзії щодо можливих компромісів з Росією», — сказала голова Комітету. Вона ще раз наполягла, що єдиною дієвою гарантію миру не лише в Україні, а й на всьому континенті є членство України в НАТО. Тому, замість пошуків примарних компромісів з РФ варто зосередитися на чіткому плані поразки Росії та вступі України до Альянсу.
Говорячи про демократію в умовах війни, Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що війна, звісно, створює загрози та ризики. «Певно, що демократія зазнає обмежень під час воєнних дій. Це об’єктивно, але варто знайти той баланс, який не дозволить цим обмеженням перетнути межу», — сказала голова Комітету. Вона зауважила, що Україна функціонує в правовому полі, і важливо не виходити за рамки обмежень, накладених законом. Вихід за правові обмеження, за словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, робить країну і суспільство слабшими. «Попри цю жорстоку війну, в якій ми змушені воювати, найбільшою загрозою для України є руйнування стійкості і єдності суспільства», — зазначила голова Комітету. Вона також переконана, що європейська інтеграція — і є те збільшувальне скло, яке може допомогти Україні відновити втрачені права та свободи. «Ми думали, що вже вибороли ці здобутки під час Революції гідності, що відстояли їх. Але вони, на жаль, сьогодні знову під загрозою. Тому сподіваюся, що європейська інтеграція дасть нам змогу тримати їх у фокусі і, водночас, вибудовувати свій прогрес», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.