Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у Третьому форумі щодо приєднання до ЄС. Цей форум є основною дискусійною платформою, яка об’єднує політиків, експертів, лідерів думок, представників ЗМІ та офіційних осіб як з країн-кандидатів, так і з держав-членів ЄС. Його головна мета – вирішення найгостріших питань, пов’язаних із процесом вступу.

Іванна Климпуш-Цинцадзе виступала у дискусії, яка стосувалася реформ у країнах-кандидатах на вступ та в самому Євросоюзі. Вона зазначила, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Європейському Союзі відбулася переоцінка процесу розширення. «І там нарешті зрозуміли, що це не тільки економічний процес, а й геополітичний. Але зараз також є спокуса всередині ЄС зайти у тривалий процес внутрішніх реформ. І ми неодноразово наполягали, що ні Україна, ні жодна інша держава, яка прагне долучитися до Європейського Союзу, не має стати заручником цих внутрішніх реформ в ЄС», — сказала голова Комітету. На її думку, наразі немає активної роботи над тим, як зробити процес приєднання нових держав взаємовигідним для обох сторін.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС зазначила, що Російська Федерація, тим часом, не пасе задніх, а робить все, щоби всередині європейських суспільств не було підтримки приєднання нових членів. «Тому цей процес всередині ЄС вимагає лідерства, вимагає ефективного протистояння спробам РФ посіяти ворожнечу. Це те, над чим нам потрібно працювати всім разом — із залученням громадянського суспільства, взаємодіяти із європейськими колегами і дбати про те, щоби не втрачати цю мобілізацію», — сказала голова Комітету.

Щодо викликів євроінтеграції всередині України Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що одним з великих таких викликів є недостатня інституційна спроможність: «І я насправді не бачу системного підходу тут всередині України, щоби посилити інституційну спроможність. Є велика емоційна готовність до європейської інтеграції, яка має відгук у суспільстві. Але якщо ми будемо повторювати, що за два роки будемо в ЄС, забуваючи про домашню роботу, яку маємо зробити, то це не додасть довіри ні з боку суспільства, ні з боку європейських партнерів». Тому важливими у процесі європейської інтеграції, за словами голови Комітету, є справжня, а не декларативна політична воля, сильна інституційна спроможність, а також ефективна комунікація із суспільством.

Вона також зазначила, що із початком повномасштабного вторгнення всі політичні сили в парламенті демонстрували єдність у спільній боротьбі проти країни-агресорки. Але, зрештою, під прикриттям обмежень воєнного часу, влада почала запроваджувати обмеження, які не є співмірними із вимогами воєнного часу, як от утиски свободи слова. «Я не могла собі уявити, що після обмежень свободи слова, які ми вже бачили в Україні за часів Кучми та Януковича, це стане можливим знову. Але це відбувається», — сказала голова Комітету. Також вона зауважила, що багато з тих реформ, які Україна має реалізувати на шляху до ЄС, робиться для годиться і потім доводиться до них повертатися знову, як от із ухваленням законодавства щодо реформи Конституційного суду. Вона додала, що в довгостроковій перспективі Україна у своєму європейському виборі рухається у правильному напрямку. Але з точки зору тактики — відхилень від цього шляху досить багато. «Тому я дуже у цьому процесі сподіваюся на Європейський Союз. І я сподіваюся на дуже детальний звіт щодо розширення, який нам чітко пояснить, що ми маємо зробити і підсвітить ті проблеми, які маємо вирішити», — сказала голова Комітету.