Про це голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе говорила під онлайн дискусії «Запрошення до парламентського діалогу між Бундестагом Німеччини та Верховною Радою України».

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що для України зараз дуже важливо мати не просто продовження підтримки міжнародних партнерів, а її посилення і зміцнення. «І власне перехід від політики управління ескалацією до політики підтримки перемоги України і поразки Російської Федерації в цій війні», — сказала голова Комітету. Вона зауважила, що в Україні уважно стежили за виборами в Тюрингії і Саксонії і стурбовані їхніми результатами. Бо перемога ультрарадикальних партій у цих важливих німецьких регіонах може негативно позначитися на підтримці України. Голова Комітету закликала проаналізувати причини і зробити висновки щодо того, чому перемога цих сил стала можливою у Німеччині: «Аналізуючи їх, ми можемо зрозуміти, що у нас, можливо, є ще трохи часу, щоби все-таки протистояти тим спільним викликам, які сьогодні постають на теренах як України, так і всього європейського континенту».

Голова Комітету переконана, що Путін і Кремль почали свою війну проти України не у 2022-му році і навіть не у 2014-му, а одразу після розпаду Радянського Союзу: «З того часу почала точитися війна за уми за думки українських громадян і українських еліт». І так само, на думку Іванни Климпуш-Цинцадзе, Путін розпочав війну проти Заходу не тоді коли оголосив ультиматум у грудні 2021-го року про повернення до кордонів НАТО, які були до 1997 року, а після своєї Мюнхенської промови у 2008-му році, де заявив, що його метою є відродження радянської імперії. «І зараз ми маємо усвідомити, що навіть демократія теж має бути періодично з кулаками. Має демонструвати не тільки свою толерантність, а й силу — через якісну роботу правоохоронних органів, роботу спецслужб, через роботу медіа, через протидію всім тим системним нападам на демократичні країни», — сказала голова Комітету. На її думку, ті процеси, які сьогодні відбуваються в Німеччині, а також Франції, свідчать про те, що громадяни ЄС бояться втратити свій добробут і безпеку. «Вони думають, що якщо вони будуть умиротворювати ці автократії і пропонувати їм поступки — тоді все налагодиться. Насправді це не так. Ми сьогодні маємо усвідомити, що треба говорити саме про підтримку перемоги України. Інакше ми отримаємо з вами ситуацію, що праворадикальні сили в Європі не тільки будуть на російських машинах «Нивах» святкувати свою перемогу в Тюрингії, а й будуть святкувати цю перемогу в Берліні, в інших частинах Німеччини. Тому маємо перейти до спільних дій», — наголосила голова Комітету.

Також Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що Україна розраховує нарешті отримати далекобійну зброю з Німеччини для можливості захисту своїх громадян та енергетичної системи. А також підтримку для термінового відновлення енергетичних спроможностей,  щоби пережити зиму, що наближається. «Коли не працює енергетична система — то це не тільки ми у своїх домівках не маємо електроенергії. Це величезний виклик для економіки, яка теж змушена працювати з перервами. Якщо виникає виклик для економіки — то в результаті держава Україна буде збирати дедалі менше податків із працюючих підприємств. Всі податки, які ми збираємо всередині країни, ми використовуємо для покриття фінансових витрат наших військових. Це означає, що буде змінюватися навіть базова спроможність України забезпечувати свої військові потреби», — наголосила голова Комітету. Вона також привернула увагу німецьких колег до ще одного виклику: «Я думаю що вся Європа має розуміти — якщо ми не підготуємося спільно з вашою допомогою до зими, — то це, на жаль, може означати чергову хвилю людей з України, які будуть шукати притулку в Європі. Для нас це величезний демографічний ризик. І ми зацікавлені в тому, щоб якомога швидше створити умови для того, щоб наші люди повернулися додому, а не для того щоб нова хвиля українців змушена була шукати безпечного місця поза межами України», — сказала голова Комітету. Тому, на її думку, виклик енергетичний має вплив на дуже велику кількість речей, які пов'язані зі стійкістю України і спроможністю далі чинити опір. «Також розраховуємо, що всі ті обіцянки, які були вже зроблені стосовно надання військової допомоги Україні — будуть якомога швидше реалізовані, в тому числі і Німеччиною», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона наголосила, що жодні так звані «мирні ініціативи» не можуть обговорюватися без участі України. «Я розумію, колеги, що ви не є речниками канцлера Шольца, але, можливо, хтось із вас може пояснити нам про що йдеться, коли медіа повідомляють, що канцлер Шольц має якісь нові мирні ініціативи стосовно припинення війни? Ми вважаємо, що ці речі, очевидно, не можуть обговорюватися без нас і нашої участі», — наполягла голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС.