Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, перший заступник голови Комітету Вадим Галайчук та заступниця голови Комітету Марія Мезенцева взяли участь у Конференції «Роль Верховної Ради України на шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі».

Іванна Климпуш-Цинцадзе зосередилася на питаннях взаємодії між гілками влади у процесі євроінтеграції, викликах та важливості інституційної спроможності. Вона вважає, що, зокрема, у взаємодії між профільними комітетами парламенту, а також щодо системного моніторингу за діями уряду в процесі євроінтеграції настав час переходити від гасел до практичних кроків. Вона зазначила, що наразі в уряді не достатньо інституційної спроможності для масштабної роботи з європейської інтеграції. Досі вдавалося спиратися на попередні напрацювання та допомогу громадянського суспільства. Також інституційної спроможності недостатньо і в парламенті. «Я вважаю, що для нас зараз це один з основних викликів. Бо для того, щоб розпочати перемовини, ми мали би представити кілька дорожніх карт. Одна з них — щодо реформи державного управління, друга стосується функціонування демократичних інституцій і третя — щодо реформи судочинства і заходів у царині юстиції, свободи і безпеки. А це означає, що для нас зараз основним завданням має бути створення і підготовка кадрів», — сказала голова Комітету. За її словами, з 2019 року, внаслідок згортання реформи державної служби, Україна втратила велику кількість фахівців-держслужбовців. І тимчасові проєкти технічної допомоги з боку Євросоюзу цю проблему не вирішать.

Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що продуктивна взаємодія парламенту з Комітетом з питань інтеграції України до ЄС, а також з усіма профільними підкомітетами потребує повної зміни тону і стилю взаємодії у чинному парламенті 9-го скликання. «Верховна Рада України не демонструє політичної волі налагодити взаємоповажний, зрозумілий, прозорий діалог між різними політичними силами і не враховує те, що ми маємо сьогодні максимально швидко рухатися на євроінтеграційному треку», — сказала голова Комітету. Вона зауважила, що Комітет з питань інтеграції України до ЄС вже два роки функціонує в пілотному режимі постанови, яка зобов’язує робити висновки до законопроєктів, підготовлених не лише до першого, а й до другого читання. «Вже кілька разів ми опинялися в ситуації, коли саме робота нашого Комітету давала можливість зупинити невідповідності праву ЄС. І я вдячна, що профільні комітети поверталися до розгляду законопроєктів до другого читання, і ми отримували на розгляд Верховної Ради набагато якісніший документ. Мені хотілося б, щоби Верховна Рада, якщо не може здійснити кардинальних змін, хоча б узаконила цю пілотну постанову, яка вже довела свою спроможність і ефективність», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона також переконана, що потрібно повернути систему балансу влад в Україні. «На сьогодні Конституція говорить про те, що ми є парламентсько-президентською державою. Якщо згадати те, що уряд двічі з початку повномасштабної війни був на годині запитань до уряду в парламенті, то це точно не про підзвітність уряду, не про взаємодію, не про реальний і глибокий діалог. І це потрібно кардинально міняти», — сказала вона.

Перший заступник голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС Вадим Галайчук наголосив на важливості міжпарламентської дипломатії у процесі європейської інтеграції. За його словами, для Верховної Ради дуже важливою є співпраця з Європейським парламентом. «З того часу, як Україна отримала формальний статус кандидата — це співробітництво дуже активізувалось. Ми мали багато спільних заходів, спільних контактів, як на рівні керівництва Верховної Ради і Європарламенту, так і на рівні керівництва комітетів, а також на рівні окремих депутатів», — сказав Вадим Галайчук. Двосторонні контакти між депутатами, за його словами, допомагають активізації вирішення конфліктних питань, як от протести польських фермерів на кордонах. Вадим Галайчук також нагадав, що наприкінці минулого року було підписано меморандум з Європарламентом, в якому детально окреслено напрями подальшої співпраці з Україною. Зокрема, планується відкрити офіс Європейського парламенту в Україні. І відповідно, офіс Верховної Ради у Брюсселі.

Заступниця голови Комітету Марія Мезенцева зауважила, що важливою платформою для міжпарламентської дипломатії є Парламентська асамблея Ради Європи. Завдяки зусиллям українських депутатів проукраїнські настрої і місце України у порядку денному цієї організації протягом останніх двох років вдалося суттєво покращити. ПАРЄ, за її словами, — це не лише 46 країн-учасниць, а значно ширша географія— також Ізраїль, Канада, Марокко та інші держави, які є в статусі спостерігачів. І ці країни беруть участь у формуванні світового порядку денного. «Цивілізаційний вибір українців визнаний у всьому світі. Зважаючи на це, в ПАРЄ ми комунікуємо речі, які дзеркаляться і в рішеннях Європейського парламенту. Це не тільки технічна євроінтеграційна робота, а й питання, включені у мирний план президента. Це питання, які ми розв’язуємо на новому рівні в рамках міжнародного права, питання справедливості, відшкодувань за злочини. Ви знаєте, що нещодавно стартував Реєстр збитків. За дуже короткий термін ми змогли з європейськими партнерами, всіма країнами G7 започаткувати важливий процес, в якому не тільки український уряд виплачує за зруйноване майно, а за всі види воєнних злочинів українці зможуть отримати компенсації», — сказала Марія Мезенцева.