Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе взяла участь у дискусії «Відповідність геополітичним реаліям і потребам реформ» конференції з розширення Європейського Союзу 2023.

Вона зауважила, що ялтинсько-потсдамський світовий порядок із розподілом на сфери впливу вичерпав себе після закінчення холодної війни. Натомість нової моделі не було запропоновано. Економічно та технологічно західний світ перебуває у 21-му столітті, а для вирішення геополітичних питань досі використовує методи 19-го та 20-го століть. Це призводить до хвилі агресій. За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, можна констатувати, що Європа, яку колись один європейський політик назвав економічним велетнем, геополітичним карликом та військовим черв’яком — нарешті позбувається карлицтва у політиці і ухвалює серйозні рішення, спрямовані на те, щоби не було сірих зон на континенті. Тому в Україні є сподівання, що в геополітичних змаганнях ЄС (як і весь Захід) керуватиметься політикою цінностей 21 сторіччя, а не підходами 19 століття. «Не можна торгувати миром в Європі в обмін на території України. Не можна довго та болісно для України вирішувати скільки та яку зброю надавати. Вона потрібна, і в тих обсягах, щоби перемогти Росію. Не треба довго та пакетно вводити санкції проти Росії», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона переконана, що Захід має бути налаштований на спільну перемогу, бо інакше це буде поразка не України, а всього вільного світу. «Ми маємо нарешті зрозуміти — добро має бути з кулаками. Не можна перемогти зло, лише висловлюючи занепокоєння. Ми не можемо зупинити танки з голубом миру в руках», — додала голова Комітету.

Щодо євроінтеграції — Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що в Україні розуміють — ЄС також потребує реформування, так само як і країни-кандидатки. «Це складно, особливо для нас, коли ми змушені вести війну за своє виживання. Ми розуміємо, який величезний обсяг роботи маємо зробити, але щоб повністю перейти на цей порядок денний ми маємо вистояти і перемогти», — сказала голова Комітету. Водночас, вона наполягла, що процес внутрішніх реформ в Європейському Союзі не може стати завадою і гальмом для приєднання нових членів: «Можливо, покрокова інтеграція може бути тимчасовим методом, щоби втримати прихильність суспільства до цього складного процесу, але точно не може бути заміною або підставою відкладати процес остаточного, повноправного членства». Вона наголосила, що Європейський Союз і НАТО мають думати, як впоратися із тим, щоби не було зловживань наявними інструментами всередині цих інституцій, і щоби країни-члени не встромляли палки в колеса тим, хто прагне приєднатися. Також вона переконана, що  важливо мати чесний і відкритий діалог між Україною, ЄС та Альянсом, зокрема, спільно працювати над тим, щоби здобутки вільного світу та інструменти демократії, які під загрозою в Україні, — не були втрачені. «Ми маємо разом працювати над тим, щоби такі здобутки, як участь громадянського суспільства, широке залучення усіх стейкхолдерів до ухвалення критично важливих рішень, до проведення реформ, свобода слова, баланс влади — не довелося відновлювати після відкату, бо це те, що так важко роками здобувалося», — підсумувала голова Комітету.