На засіданні 24 жовтня Комітет з питань інтеграції України до ЄС розглянув проєкт Закону №10060 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Законопроєкт пропонує удосконалити правові засади діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), зокрема в частині посилення її самостійності та організаційної незалежності.

Зокрема, пропонує такі зміни:

• вдосконалити процедури конкурсного відбору на адміністративні посади в САП та посади прокурорів;
• зміцнити спроможність САП регулювати власну організаційну структуру та діяльність;
• уточнити повноважень керівника САП; створити окрему процедуру дисциплінарних проваджень щодо прокурорів САП шляхом створення Спеціалізованої дисциплінарної комісії прокурорів САП;
• визначити механізм підзвітності керівництва САП, яке ґрунтується на оцінці ефективності діяльності САП та проведенні періодичного зовнішнього аудиту її діяльності за участю зовнішніх експертів з міжнародним досвідом.
• Комітет ухвалив висновок, що проєкт Закону за своєю метою не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, але потребує доопрацювання, зокрема в частині забезпечення належного рівня захисту персональних даних та права на приватне життя. Альтернативний проєкт №10060-1, за висновком Комітету, за своєю метою не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, але потребує доопрацювання, зокрема в частині забезпечення належного рівня захисту персональних даних та права на приватне життя, а також уникнення надмірного впливу на діяльність САП. Щодо другого альтернативного законопроєкту №10060-2 Комітет ухвалив висновок, що цей документ за своєю метою не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, але потребує суттєвого доопрацювання, зокрема в частині забезпечення належного рівня захисту персональних даних.

Також на засіданні члени Комітету розглянули та ухвалили висновки щодо таких законопроєктів:

проєкту Закону №10036 про внесення змін до Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання" щодо повноважень органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Як зазначено у пояснювальній записці, законопроєкт розроблено з метою визначення органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який  забезпечуватиме організацію роботи з визначення проєктної загрози для ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та інших джерел іонізуючого випромінювання в Україні та який затверджуватиме дану проєкту загрозу, а також визначення органів державної влади, які будуть залучатися до роботи з визначення проєктної загрози. За висновком Комітету, Проєкт Закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції та праву ЄС.

Проєкт Закону №9283 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності у сфері охорони життя та пошуку і рятування людей на морі. Проєкт розроблений з метою приведення норм національного законодавства у відповідність до міжнародних договорів України. Комітет ухвалив висновок, що проєкт Закону №9283 потребує суттєвого доопрацювання з метою врахування положень Директиви 2019/883 щодо забезпечення справедливості, прозорості, прогнозованості, недискримінаційності ставок портового збору та їх відповідність витратам на експлуатацію приймальних споруд та надання відповідних послуг, Регламентам ЄС 2017/352 та 2019/18/96, а також відповідності принципу правової визначеності. Щодо альтернативного законопроєкту №9283-1 Комітет ухвалив висновок, що він потребує  доопрацювання з метою врахування положень Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі 1979 року в частині можливості здійснення за певних обставин координацію пошуку і рятування людей, що зазнають лиха на морі, суднам, що належать компанії будь-якої форми власності.

Проєкт Закону №10072 про внесення змін до деяких законів України щодо адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Метою законопроєкту, як зазначено в пояснювальній записці до нього, є приведення законодавства про санкції у відповідність до міжнародних стандартів з питань боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму та забезпечення захисту економічних, внутрішніх інтересів національної безпеки України, територіальної цілісності, фінансової системи України від загроз, що виникають внаслідок агресії РФ. Проєкт Закону, за висновком Комітету, не суперечить Угоді про асоціацію, положенням Шостої та Сьомої Рекомендацій FATF.

Проєкт Закону №10050 про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо розширення переліку осіб, на яких поширюється дія цього Закону. Законопроєкт, зокрема, пропонує поширити дію Закону «Про запобігання корупції» на штатних і позаштатних помічників, радників Президента, помічників, радників Керівника Офісу Президента України та його заступників. Установити, що вищезазначені особи зобов’язані подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за весь період перебування на відповідних посадах, у тому числі за 2021-2022 роки, у місячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо розширення переліку осіб, на яких поширюється дія цього Закону». Комітет ухвалив висновок, що проєкт Закону не суперечить Угоді про асоціацію та Конвенції ООН проти корупції.

Проєкт Закону №9627 про внесення змін до деяких законодавчих актів України для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України. Законопроєкт передбачає, що під час дії правового режиму воєнного стану та протягом п’яти років з дня його припинення або скасування в Україні або у відповідній окремій місцевості допускаються встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок. За висновком Комітету, положення проєкту закону не відповідають acquis ЄС, зокрема Директиві 2011/92/ЄС, водночас можуть бути застосовані з метою досягнення цілей, передбачених статтею 472 «Заходи, пов’язані з суттєвими інтересами безпеки» Угоди про асоціацію на період дії воєнного стану.

Проєкт Закону №10130 про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо використання правозастосовної практики Європейського Союзу. Документ пропонує гармонізувати та адаптувати законодавство України у сфері публічних закупівель до законодавства Європейського Союзу. Комітет ухвалив висновок, що Положення проєкту закону не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням в сфері європейської інтеграції.

Проєкт Закону №10089 про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення інструментів протидії порушенням у сфері закупівель. Законопроєкт пропонує врегулювати на законодавчому рівні притягнення до адміністративної відповідальності за не встановлення у тендерній документації вимог щодо ступеня локалізації виробництва товарів та купівлю товарів без урахування відповідних вимог для їхнього дотримання замовником під час здійснення процесу закупівлі. За висновком Комітету, положення проєкту закону не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням в сфері європейської інтеграції.

Проект Закону №9553 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку вольєрного господарства. Комітет ухвалив висновок, що у запропонованій редакції законопроєкт не узгоджується з положеннями Бернської конвенції та Директиви 92/43/ЄЕС з огляду на відсутність правової визначеності щодо природоохоронного статусу зазначених у ньому видів тварин.

Проєкт Закону №9672-2 про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проєкт Закону у запропонованій редакції, за висновком Комітету, не відповідає праву Європейського Союзу, оскільки не забезпечує відповідність принципу рівності.

Проєкт Закону №9672-3 про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Комітет ухвалив висновок, що проєкт Закону у запропонованій редакції не відповідає праву Європейського Союзу, оскільки не забезпечує відповідність принципу рівності