Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС взяла участь у вебінарі Фонду Ронделі «Асоційоване тріо – це все ще тріо? ЄС очікує Україну, Молдову та Грузію як тріо чи 2+1»?

Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала рішення про надання кандидатського статусу Україні і Молдові та європейської перспективи Грузії тектонічним зсувом у політиці Євросоюзу. «Це доводить, що Євросоюз готовий переглянути свої попередні сумніви, які стримували приєднання Балканських країн і не давали змогу їм рухатися на шляху євроінтеграції», — сказала голова Комітету.

Вона підкреслила важливість попереднього звіту Єврокомісії щодо прогресу виконання Україною семи умов, якими супроводжувалося надання кандидатського статусу: «Я вдячна Європейській Комісії за можливість цього проміжного оцінювання. Це стало до певної міри холодним душем для багатьох українських політиків, бо дало розуміння, що на той момент повністю виконано було лише дві умови. І це дало нам додаткові три місяці, щоб мобілізуватися — Парламенту, Уряду — і доробити ті завдання, які потрібно було, щоб ми отримали змогу відкрити переговори про членство в ЄС вже до кінця року».

Парламент, за словами голови Комітету, у другому читанні ухвалив законопроєкт про ПЕП, який був останнім із переліку необхідних умов для виконання. «І я сподіваюся, що це дозволяє нам казати, що Україна на 95% виконала те, що передбачалося сімома умовами. Я не кажу 100 чи 110%, бо ми все ще маємо над чим працювати в царині антикорупційних реформ, зокрема, щодо забезпечення незалежності САП та посилення спроможності НАБУ. Сподіваюся, що прогрес України дасть змогу отримати позитивний висновок Європейської Комісії і політичне рішення про відкриття переговорів про членство в ЄС буде ухвалене. Але це не означає, що ми вже там і маємо спочивати на лаврах. Ми розуміємо, що це вікно можливості, яке зараз відчинене для України. І ми маємо зараз зосередитися на роботі з європейськими столицями, щоб зробити все для ухвалення цього позитивного рішення», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За її словами, найважча робота розпочнеться після відкриття перемовин. Бо це буде дуже масштабний, подекуди бюрократичний, а часом і практичний тривалий процес, який вимагає багато зусиль. «По-перше — політичної волі. Упевнена, що вона в Україні буде, бо це вимога суспільства. Але також це вимагає інституційної спроможності, здатності України впоратися із тими завданнями, які постануть перед нею як країною, яка прагне членства в Європейському Союзі. І це сфера, де ми все ще маємо багато слабких сторін. І їх треба посилювати», — сказала голова Комітету.

Вона зауважила, що не поділяє невиправданого оптимізму деяких українських високопосадовців щодо того, що за два роки Україна буде в ЄС: «За цими заявами стоїть нерозуміння обсягів роботи. До того ж в Україні іде війна. І ми не знаємо який масштаб руйнувань і відбудови чекає на нас».

Іванна Климпуш-Цинцадзе сподівається, Україна та інші держави, які рухаються до членства в ЄС, не стануть заручниками якихось передумов чи змін в середині ЄС перед тим, як відбудеться розширення, бо це може загальмувати процес. «Зараз в ЄС лунають ідеї про покрокову інтеграцію, але переконана, що ця покрокова інтеграція не має стати замінником повноцінного членства», — впевнена голова Комітету.