Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що символічно, що підсумкова зустріч цієї асамблеї відбулася одразу після весняної сесії ПА НАТО у Люксембурзі, в якій українська парламентська делегація брала участь. «Можемо відзвітувати про хороші, позитивні новини. Була ухвалена чергова амбітна резолюція, яка вперше згадує у тексті геноцид українського народу, який здійснює Російська Федерація через насильницьку депортацію дітей. Також уперше в міжнародному документі, поза історичними дослідженнями, вживається засудження політики російського режиму як рашизму», — сказала голова Комітету.

Найважливіше, за її словами, те, що в цій резолюції парламентарі країн-членів НАТО закликають свої уряди вже у Вільнюсі ухвалити рішення, яке би визначило наступні кроки на шляху України до Альянсу. І хоча рішення Парламентської асамблеї НАТО є суто рекомендаційними — Парламентська асамблея НАТО визначає політичну планку, до якої мають прислухатися уряди. «Ми з вами знаємо, що в демократіях парламенти і парламентарі — це ті люди, які представляють громадян. І в демократіях уряди зобов’язані прислуховуватись до парламентів. Це не означає, що вони зобов’язані зараз зробити саме так, як запропонувала асамблея, але точно врахувати політичну волю представників громадян різних країн членів Альянсу вони будуть змушені», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе про ухвалену декларацію ПА НАТО.

Щодо прийдешнього саміту Альянсу у Вільнюсі, у липні цього року, голова Комітету заявила, що Україна прагне запрошення до НАТО під час цієї події. «Тому що ми думаємо, що на це заслуговуємо. Тому що вважаємо, що 2008-го року на Бухарестському саміті Альянс припустився помилки, коли не надав Грузії і Україні План дій щодо членства», — сказала вона. Водночас Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що сьогодні, на жаль, немає консенсусу щодо того, щоби Україну запросити вже на Вільнюському саміті. «Є консенсус, і його деталі обговорюються, стосовно того, як додатково наповнити нашу співпрацю, нашу взаємодію з Альянсом додатковими інструментами. Це і посилення комплексного пакету допомоги. Це, можливо (і це би був такий амбітний крок на даний момент, він ще не пропрацьований), переведення формату Комісії Україна-НАТО на формат Ради Україна-НАТО. Це було би доцільно. А також залучення України до додаткових форматів присутності в Альянсі — у штаб-квартирі чи у військовому керівництві Альянсу. Але всі ці деталі для нас українців є недостатньо задовільними. Хотілося би бачити політичне рішення уже у Вільнюсі», — сказала голова Комітету. Це рішення, на її думку, має конкретизувати, в який спосіб Україна має далі рухатися до членства в НАТО. Це мав би бути такий шлях, який зараз проходять Фінляндія та Швеція. «Щоби після завершення цієї війни ми стали країною-членом Альянсу. Тривалого, надійного, стійкого миру у Європі без України в НАТО не буде. І це наше з вами завдання — донести цей аргумент до наших партнерів», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.