«У Ризі звірили годинники перед зустріччю комітетів у європейських справах і з питань євроінтеграції країн-членів і країн-кандидатів стосовно зовнішньої безпекової політики, стосовно подальших інтеграційних можливостей для країн-кандидатів, зокрема України та Молдови і планів щодо Грузії», — повідомила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона заявила, що це була відверта розмова між друзями стосовно викликів та подальших необхідних кроків для збереження єдності вільного світу в підтримці України і у війні проти Росії, і щодо відкриття перемовин про членство в ЄС вже у 2023 році. Йшлося і про подальші кроки в рамках європейської перспективи членства України, і про спільнодію для досягнення результату у просуванні амбіцій щодо членства України в НАТО на Вільнюському саміті, в липні цього року.

«Наші друзі з Балтійських країн і Польщі чітко усвідомлюють загрозу, яку продовжує становити Росія, чітко розуміють, що для ефективної відсічі цій загрозі потрібна спільнодія і чітке бачення майбутнього. Вони готові продовжувати цю роботу на європейському та євроатлантичному рівні», — сказала голова Комітету за результатами зустрічі. За її словами, європейські партнери України погоджуються, що потрібно на рівні ЄС і НАТО виробити чітке розуміння того, коли Україна може стати членом цих спільнот. «Оскільки розширення простору свободи, безпеки і миру цими союзами довело свою спроможність гарантування стабільності на Європейському континенті протягом багатьох десятиліть», — зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зауважила, що друзі України шукають можливості, формати, інструменти та механізми, в який спосіб максимально ефективно і швидко допомогти Україні у вирішенні тих завдань, які на сьогодні є пріоритетними.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також відвідала латвійську громаду, яка для всієї країни є прикладом ефективного енергетичного менеджменту. «Вони напрацювали мікс використання різних енергоресурсів: сонячної енергії для вироблення тепла, природного газу, дерев’яних відходів. Також на муніципальному рівні вони інвестують в енергоефективність будівель. І в результаті ця громада на рівні всієї Латвії має чи не вдвічі менші тарифи на електроенергію і тепло за рахунок усіх цих нововведень. Я переконана, що наші громади мають бути зацікавлені у використанні такого досвіду в майбутньому при відбудові країни після воєнних дії», — сказала голова Комітету.

В рамках посилення своєї енергетичної незалежності Латвія і на загальнодержавному рівні розвиває можливості відновлювальних і стійких джерел енергії, зокрема, інвестує в модернізацію своїх гідроелектростанцій. Нещодавно оновлена ГЕС є одним із успішних прикладів диверсифікації енергоресурсів Латвії. Бо саме енергетична незалежність для багатьох країн ЄС, включно з країнами Балтії, стала головним викликом після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. «Нам точно є на чому вибудовувати спільнодію і спільні підходи в майбутньому для досягнення цілей Європейської Зеленої угоди», — підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.